вівторок, 16 грудня 2014 р.

ПРОБЛЕМА РОДИННОГО ВИХОВАННЯ У ТВОРАХ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ




У статті розглянуто проблему формування системи родинних цінностей під час вивчення літератури рідного краю, запропоновано завдання та запитання пошукового характеру, спрямовані на засвоєння учнями сімейних цінностей.
Вагому роль у системі освіти і духовно-моральному вихованні відіграє література рідного краю. У наш непростий час зрозуміло кожному, якщо людина втрачає зв'язок зі своєю малою батьківщиною, вона втрачає майбутнє. Чи багато сьогоднішніх випускників можуть назвати видатні літературні пам’ятники, які «залишили» нам наші земляки, чи багато знають імен митців рідного краю. А вони відходять все далі, залишаючись у музеях, на сторінках журналів, тільки не в душах підростаючого покоління.
Вивчення літератури рідного краю – один із нових напрямків викладання літератури в школі, головна мета якого вивчати і відроджувати традиції літературного краєзнавства, пробуджувати почуття любові до свого міста чи села, розвивати творчі здібності школярів.
Література рідного краю Кіровоградщини займає гідне місце в загальному процесі розвитку української літератури минулого і сьогодення. Звичайно, література тісно пов'язана з часом. Але не менше вона пов’язана з місцевістю, яка народила той чи інший твір. В нашому краю збереглися багатющі музичні, хореографічні, театральні традиції. Та найбільш багата наша земля літературними талантами.
Особливо актуальною на уроках літератури є потреба у формуванні системи родинних цінностей як духовного джерела становлення особистості, ефективного засобу формування національної свідомості.
Програма курсу пропонує для вивчення твори родинної тематики, спрямовані на виховання в учнів любові й пошани до батьків, рідних,глибокого відчуття єдності родинних зв’язків, гордості за свій родовід, відповідальності за честь родини, збереження її традицій і норм родинної моралі. Вивчення цих творів передбачає ознайомлення учнів із системою родинних цінностей, які за багато століть сформував український народ. До них належать взаємна любов і повага між батьками, подружня вірність, турбота про дітей, довіра, відповідальність, дотримання народних звичаїв тощо. Саме в шкільному віці формуються почуття та моральна поведінка. Тож необхідний системний підхід до розкриття проблеми родинних цінностей на уроках літератури рідного краю, вибору шляхів і засобів роботи над художніми творами, у яких відображено традиції родинного виховання.
Яскравим прикладом для формування родинних цінностей і традицій  на уроках літератури рідного краю є збірка В.Винниченка «Намисто». Героями його творів «Гей, хто в лісі, обізвися…», «Ой випила, вихилила», «Кумедія з Костем» є прості діти, які мають чисті й беззахисні душі. Світ, що їх оточує, злий і жорстокий. І діти повинні самоствердитися в ньому.
Доцільно поставити завдання знайти в тексті рядки, в яких ідеться мова про сім'ю, близьке оточення героїв. Хлопчик Зінь («Гей, хто в лісі, обізвися…») росте в люблячій родині. У сім'ї злагода й мир. Батьки й бабуся виховують дитину в любові до Бога, але в страхові перед Корчуном. У родині поважають народні традиції, звичаї. Зінь росте слухняним і богобоязким хлопчиком. Але одного разу він не послухався батьків і став свідком жахливої смерті Корчуна.
Запитання:                                                                                                                                 - Чи можна засуджувати Зіня за те, що він не послухався батьків?                                     
-Чи правильно робили дорослі, забороняючи хлопчикові спілкуватися з Корчуном?
- Чому дитині стає зовсім байдуже, що його покарають за те, що він скуштував страви, які готувалися до Великодня?  
   Дівчинка Ланка («Ой випила, вихилила…») живе тільки з мамою, бо тато загинув. Ланка ще дитя, але поводиться як доросла, бо мама хвора. Дівчинці потрібно допомагати мамі, а значить - їй не до гульок. До гри вибігає, як до роботи.
Запитання і завдання:
-Назвіть риси характеру дівчинки, заповнюючи таблицю «Ланка раніше і тепер».(Головна риса характеру – любов до мами, адже саме це штовхнуло дівчинку на злочин).
Кость («Кумедія з Костем») – сирота, точніше, він має батька, але той не визнає сина, адже Кость служить у нього наймитом. У творі гостро стоїть проблема сирітства, бо дитина нікому не потрібна. Його всі ображають, сміються з нього, б'ють. І коли хлопчик помирає, у руці знаходять недокурок панової цигарки, єдиної речі, яка залишилась Костеві від батька.
Запитання:
- Невже хлопчик і справді любить свого батька?
- Яким є ваше ставлення до пана?
- Порівняйте долі героїв оповідань В.Винниченка.
  Традиції шанобливого ставлення до рідних знаходимо у збірці А.Царук «У діда на коліні». У процесі читання віршів учні складають «Формулу дитячого щастя». А щасливою є та дитина, яка має повноцінну люблячу родину. 
Запитання й завдання:
-Про що просить дівчинка дідуся? ( «Не старій, прошу, ніколи…»).
- Цінуйте, любіть і поважайте рідних, адже вони не вічні.
Напишіть листівку дідусеві, в якій скажіть про свою любов.
Говорити на уроках варто не тільки про любов дітей до батьків, а й про любов батьків до дітей. Яскравим прикладом таких творів є вірші О.Кононенка «Доня моя, донечка», «Синку мій», які покладені на музику. З екранів телевізорів та радіо ці пісні часто звучать і стали майже народними. Сам автор має 2 дітей: доньку й сина, тому його вірші автобіографічні.
Вивчаючи літературу рідного краю, не можна не згадати про славнозвісну родину, яка дала світові чотирьох театральних геніїв. Йдеться про родину Тобілевичів, у якій формувалися найкращі традиції національного виховання, культури. І.Карпенко-Карий, М.Садовський, М.Садовська-Барілотті, П.Саксаганський – наші земляки, які своїм талантом, безмежною любов'ю до України стали відомі всьому світові.
Нам, мешканцям Кіровоградської області, неймовірно пощастило на талановитих земляків. Поруч із іменами відомих митців гордо стоїть ім'я педагога, письменника В.О.Сухомлинського.
Епістолярно-педагогічний твір В. Сухомлинського «Листи до сина» репрезентований 22 листами, у яких найбільш повно простежується його педагогічний талант, характер, спосіб мислення. Уже перший лист занурює читача в особистісну атмосферу діалогу батька з сином, в якій будуть знаходитись упродовж усього листування син і читачі. Особистим прикладом педагог проілюстрував важливість батьківського листа, висловлюючи надію, що син збереже його на все життя. «Можливо, прочитавши цього листа, – писав В. Сухомлинський, – ти захочеш покласти його якомога далі, щоб він менше нагадував про нескінченні повчання батька й матері. Ну що ж, поклади, та добре запам’ятай, куди, бо прийде такий день, коли ти згадаєш ці повчання і скажеш собі: а все-таки батько був правий». А потім зазначив: «Я теж зберіг перший батьківський лист».[1]
У художньо-педагогічному творі «Лист доньці» В. Сухомлинський відкриває перед молодою дівчиною, яка збирається стати вчителем, найголовніші педагогічні істини, дотримуватися яких у практичній педагогічній діяльності дуже важливо.
Чи можна, прочитавши вірш, визначити статеву приналежність автора? Кажуть, що так. Читаючи, кожен хоче знайти в книжці щось співзвучне собі, своїй душевній організації. Тобто в чужих текстах ми шукаємо віддзеркалення самого себе, приміряємо щось на себе. Жіноча поезія завжди включає багато любовної лірики. Це природно, і це зрозуміло. Жінки глибше і детальніше, ніж чоловіки, відчувають своє єство, і це позначається на їхній поезії.
У 10 класі вивчаються прекрасні жіночі поезії Т.Андрушко, А.Корінь, Т.Журби, в яких йдеться про філософію звичайного життя – про плинність часу, про старість і юність, про батьків і дітей, про сімейні цінності.
Жінка одночасно є сильною і слабкою, і цей фактор тільки доводить її довершеність. Ось прояв того, що жінка у всі часи є носієм традиційних цінностей. А ось вона знаходить в собі сили, щоб іти далі, не зважаючи на невдачі, ще й свого обранця скеровує в потрібному руслі. І так далі, ще і ще – скільки ж є варіантів цих споконвічних сюжетів!
Отже, на прикладах літературних творів учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої й моральної поведінки. Завдання педагога полягає у розвитку та вдосконаленні умінь учнів спостерігати, аналізувати, робити висновки, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам.
Якщо ви хочете, щоб вас пам’ятали, - сійте пшеницю;якщо ви хочете, щоб вас згадували десятки років, - посадіть сад;якщо ж ви хочете залишитись у віках – виховуйте дітей.
Література
1.     Сухомлинський В.О. Вибрані твори: в 5 т.-Т.3.-« Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина»/ К.: Рад. шк.,1977

6 коментарів:

  1. Саме по собі вивчення літератури рідного краю сприяє вихованню учнів у дусі патріотизму, любові до малої батьківщини, почуттю гордості за землю, на якій ти народився і зростав. Дуже важливим і актуальним у статті є формування дитини, майбутнього сім'янина, на кращих родинних традиціях відомих людей. Глибоко розкривається споконвічна проблема "батьків і дітей". Стаття розумна, конкретна, корисна.

    ВідповістиВидалити
  2. Матеріал цікавий, корисний. Дякую!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Вивчення літератури рідного краю захоплюючий і творчий процес. Ви, безумовно, вчитель-дослідник. Нехай творчий запал не згасає. Нових відкриттів!

    ВідповістиВидалити
  4. Стаття дуже цікава . Знаю у Вас напрацьований великий об'єм практичного матеріалу для вивчення літератури рідного краю, що дозволяє значно підвищити зацікавленнісь учнів в вивченні даного предмету. Це, звісно, потребує багато часу на підготовку , але воно того варте. Дякую!!!

    ВідповістиВидалити
  5. Читайте, вивчайте літературу рідного краю - це бездонне джерело всіх скарбів для виховання підростаючого покоління. Проблема актуальна, своєчасна і необхідна, особливо сьогодні!!!!!

    ВідповістиВидалити
  6. Родина - це все в житті людини, дитини. Вікторіє Сергіївно, справа, якою Ви займаєтеся, сьогодні дуже актуальна і потрібна. Зберегти родинні цінності - це дуже важливо в наш час . Дякую за роботу! Натхнення і успіхів !

    ВідповістиВидалити