вівторок, 16 грудня 2014 р.

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЯК ЗАПОРУКА ЇХ УСПІШНОГО НАВЧАННЯ




У роботі розглянуто питання застосування ІКТ при формуванні інформаційної компетентності школярів для більш успішного засвоєння програмового матеріалу.

Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані у школі знання та сформовані вміння і навички є важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань. Саме це є тим індикатором, що дає змогу визначити готовність учня  до життя, подальшого особистого розвитку та активної участі в суспільному житті.
Якщо звернути увагу на  більшість аудиторій, де навчаються учні, можна помітити те, що бразильський освітянин Паоло Фрейре називав «банківським методом»: учителі намагаються покласти на депозит свої власні знання та навички у розум тих, хто навчається. Викладачі часто покладаються на ті методи навчання, які ми завжди використовуємо, незважаючи на безліч досліджень, які свідчать про бажання учня навчатися інакше, більш активно. Головне завдання сучасного вчителя вбачаю у пробудженні та розвитку інтересу до оволодіння знаннями, що є рушійною силою пізнання та навчання[3,C.11].          
Хочеться звернути увагу на таку важливу проблему, як формування  інформаційної компетентності – вміння знаходити, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел. Формуючи цю компетенцію, необхідно застосовувати завдання, які підштовхують учнів до пошуку альтернативних джерел інформації – додаткової літератури, комп’ютерної бази даних, мережі Internet. Викладання математики пов’язане з використанням великого обсягу інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, тощо. Тому завжди звертаю особливу увагу на важливість  формування навичок  роботи з ІКТ, підкреслюю, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем є важливим для учнів у період навчання у школі  та у продовж життя.
Під час підготовки до уроків сама постійно користуюся програмним забезпеченням Smart Notebook та привчаю учнів працювати з цією програмою. Це допомагає значно економити час на підготовку до уроку, активізує самостійну діяльність учнів та розвиває їх творчість. Презентуючи свою роботу, кожна дитина розуміє що: «Може це зробити, але всі бачитимуть її помилки»,  «Може це зробити – і всі бачитимуть її успіх…»
Застосування мультимедійних засобів дає можливість комбінувати на одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи до роботи  більшу   кількість учнів. Тому для активізації пізнавальної діяльності використовую ресурси мережі Internet. Наприклад, на за допомогою  сервісу Web 2.0 http://learningapps.org можна створити безліч вправ та тестів, за допомогою яких учні в ігровій формі мають змогу повторити або узагальнити матеріал. Це можуть бути вправи з вибором правильної відповіді, вікторини, послідовності, розподіл та за заповнення [2]. Розроблені вправи також розміщую на власному блозі, щоб учні мали можливість заздалегідь підготуватись самостійно і пригадати основне з теми, яка вивчається. Це можуть бути завдання на класифікацію,  пазли, кросворди, та ін., які постійно змінюю відповідно до тем.
Однією з проблем сучасного навчання є прагнення вчителя викликати в учнів зацікавлення до свого предмета при вивченні тієї чи іншої теми. Цьому сприяє створення ситуацій, які викликають інтерес до здобуття знань, мобілізують навички та вміння учнів, стимулюють розвиток пізнавальної діяльності. Тому на уроках намагаюся використовувати різні форми організації навчальної діяльності: індивідуальні, парні, групові і т.д. Такі форми роботи дають можливість залучати до роботи не тільки творчих, здібних дітей, а й учнів, у яких виконання деяких завдань викликає труднощі. Застосування ІКТ допомагає при роботі в групах включати завдання складнішого характеру та виконувати більшу кількість вправ. І хоча основне навантаження лягає на більш ерудованих дітей, з високим інтелектом, але і слабші учні беруть активну участь в роботі. Так, опрацьовуючи теми, пов’язані з побудовою графіків функцій, учні за допомогою програм GRAN, GRAN–2D, Gran-3D краще розуміють залежність зміни графіків від зміни коефіцієнтів. Привчаю учнів давати повну, змістовну, логічну відповідь. Основну мету вбачаю у тому щоб урок був результативним. Тому свою роботу будую так, щоб учень знаходив задоволення від навчання. Дитина повинна бачити позитивні результати своєї роботи. Працюючи над проблемою “Компетентнісний підхід до викладання математики”, намагаюся “не загубити” жодної дитини, даю можливість кожному розкрити себе. Така діяльність забезпечує формування здатності учнів працювати й співпрацювати в команді (учень - учні, учні - викладач), розв’язувати проблемні ситуації, застосовувати інформаційні й комунікаційні технології. У своїй роботі використовую методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей в сучасній загальноосвітній школі: 1) метод конкретної ситуації (вчить школярів думати, уза­гальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти, скла­дати свої задачі. Доцільніше розібрати кілька способів розв’язання однієї задачі, ніж кілька схожих задач); 2) метод інциденту (залучення учнів до участі в  тижнях математики та інформатики, олімпіадах, у міжнародних конкурсах «Кенгуру» та «Бобер», учні вчаться долати інерт­ність, переборювати стресові ситуації); 3) метод мозкового штурму (привчає учнів на поставлені за­питання давати свої варіанти відповідей); 4) метод занурення (створюються ситуації, де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно роз­в’язують їх); 5) метод евристичних питань (спонукає учнів думати, ана­лізувати); 6) метод проектів [4,C.87].
Метод проектів - це освітня технологія яка націлена на самостійне придбання учнями знань. Це стимулює учнів до розв’язання проблем; розвиває критичне мислення; учні набувають навичок роботи з інформацією; вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві. Проектна діяльність відкриває в учнях лідерів, які уміють організовувати роботу в своїх групах, відчути себе членом команди, брати відповідальність на себе, формується комунікативна компетентність. Цей метод відноситься до дослідницьких, основною тезою його є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати». В основі методу лежить розвиток самоосвітніх пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, порівнювати, аналізувати,  критично мислити, тобто це є поєднання багатьох  ключових компетентностей учнів. Учні працюють над розв’язанням  певної проблеми протягом тривалого часу. У рамках тематики з одного чи декількох предметів кожен учень чи група торкаються певної проблеми як правило в письмовій формі та практичним завданням. Проектне завдання, як метод навчання, надто широке і потребує більше часу, ніж інші, тому його неможливо здійснити в рамках одного навчального заняття. Крім того, учні повинні мати такий рівень, щоб отримати користь від виконаного проектного завдання. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, групову, яку учні виконують протягом певного проміжку часу. При цьому створюються умови, за яких кожен може самостійно здобувати знання чи застосовувати одер­жані раніше, причому замість дій за зразком в основному виступають по­шукові й дослідницькі дії. Основний акцент робиться на творчий розвиток особистості, що є запорукою професійної і життєвої компетентності учнів. Під час роботи над проектом учні вчаться об’єднуватися в робочі групи,  визначати суть завдання та сформулювати його. Намагаються правильно визначити ключове, тематичні та основні запитання проекту. Часто ключове запитання стосується декількох предметів і допомагає учням зрозуміти, яким чином ці предмети пов’язані між собою. Тематичні запитання будь-якого проекту пов’язані безпосередньо з темою проекту та сприяють дослідженням для пошуку відповіді на ключове запитання. На такі запитання не може бути однозначної відповіді. Аналіз цих запитань допомагає учням продемонструвати, наскільки вони розуміють головні концепції теми.
Змістові запитання – конкретні запитання, що базуються на фактах та мають обмежену кількість правильних варіантів відповідей. Це стосуються означень, розпізнавання та загального пригадування відомостей та даних. Змістові запитання схожі на тестові і є важливим доповненням до ключового та тематичних запитань проекту [1].
Постановка запитань, що інтригують та зацікавлюють, – ефективний засіб заохочення учнів глибоко думати над значенням матеріалу, що вивчається. Коли учні зустрічаються із запитаннями, відповіді на які їх справді цікавлять, вони стають вдумливішими і допитливішими, серйозніше ставляться до навчання. А це допомагає учням побачити зв’язки між навчальними предметами та їхнім власним життям, навчання набирає для них більшого сенсу, дає можливість стати більш вмотивованими та самокерованими у навчанні.
Література
1.                Метод проектівhttp://iteach.com.ua/resources/full-time-tuition/m1
2.                http://learningapps.org/
3.                Єфімов О.П. Розвиток  життєвих компетентностей// Шкільний світ. –2008. – №21. – С. 5-13.
4.                Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. -.: «К.І.С.», 2004. –112с.
5.                Пометун О., Пироженко Л. «Сучасний урок інтерактивні технології навчання». К.: «Видавництво А.С.К.», 2004.

5 коментарів:

  1. Матеріал цікавий та корисний. Дякую!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже цікавий матеріал. Завдяки тобі я засвоїла програми GRAN, GRAN-2D. Дякую! Бачу що є чому повчитися ще.

    ВідповістиВидалити
  3. В своїй роботі вдало поданий досвід та методи і прийоми роботи з предмету. Дякую!!!

    ВідповістиВидалити
  4. Тетяна Василівна у своїй роботі вдало використовує ІКТ для міцного засвоєння учнями програмового матеріалу. Творчих успіхів Вам!

    ВідповістиВидалити
  5. Застосування мультимедійних засобів дійсно дає можливість комбінувати на одному уроці значну кількість цікавих завдань, залучаючи до роботи більшу кількість учнів. Рівень знань учнів підвищується і, звичайно, діти на такі уроки ходять із задоволенням. Дякую, Тетяно Василівно, за співпрацю.

    ВідповістиВидалити