вівторок, 16 грудня 2014 р.

РЕАЛІЗАЦІЯ ГУМАНІСТИЧНИХ ІДЕЙ ПЕДАГОГІКИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО В СИСТЕМІ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


У даній роботі висвітлюється питання формування творчої особистості педагога, постійного збагачення його духовного рівня і педагогічної майстерності. Реалізація даної роботи здійснюється за системою методичної роботи у позашкільному навчальному закладі.
Творча спадщина В.О. Сухомлинського для сучасних поколінь педагогів – не вичерпне джерело безперервного розвитку та вдосконалення професійної, психолого-педагогічної майстерності взагалі і дидактичної зокрема.
Ми тільки сьогодні починаємо усвідомлювати, як глибоко і масштабно мислив видатний педагог, наскільки чітко й багатогранно бачив основні, стратегічні завдання у формуванні особистості педагога, а через нього й учня.
Виходячи з заповітів великого педагога-земляка В.О. Сухомлинського, позашкільні заклади мають стати школою радості для дітей, школою творчості для педагогів, школою спокою для батьків. Саме тут у дитячі роки відбувається визначення життєвої долі людини, а в часовій перспективі – це та основа, на якій формується нація, вибудовується суспільство. Слід відмітити, що глибокий інтерес педагогів до педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського з кожним роком зростає. Одним із яскравих доказів цього є реалізація його педагогічних ідей в практичній діяльності  педагогічного колективу Маловисківського районного будинку дитячої та юнацької творчості.
Ідеї видатного педагога допомогли обрати шляхи оновлення закладу, удосконалення педагогічної майстерності педагогів, а також підвищення інтересу дітей до знань. Ентузіастом і організатором діяльності колективу у цій справі стала директор закладу Кравченко С.В.
В.О. Сухомлинський вважав, що джерелом, яке наповнює дитячу любов до знань, є інтелектуальна культура педагога, саме тому в нашому закладі особлива увага приділяється формуванню творчої особистості педагога, постійному збагаченню його духовного рівня і педагогічної майстерності. Реалізація цієї, як і інших ідей В.О. Сухомлинського, здійснюється за системою методичної роботи. Структура, зміст і форма роботи з педагогічними кадрами визначаються щорічно на основі попереднього діагностування і широкої диференціації.
Ефективність методичної роботи в значній мірі залежить від достовірності інформації про особистість і результати діяльності педагога. Об’єктивність даних про особистість і професійні якості у всій їх різноманітності є необхідною умовою організації оптимальної системи методичної роботи.
Діагностика результативності діяльності педагога здійснюється різноманітними шляхами. Одне з перших місць у цьому відводиться анкетуванню.
Педагогу пропонується відповісти на такі запитання :
- яким із своїх педагогічних надбань ви можете поділитися з колегами ?
- з  чи ви хотіли б ознайомитися ? Чому навчитися ?
-  які методичні заходи, на вашу думку необхідно провести в закладі ?
- ваші пропозиції щодо вдосконалення, методичної роботи в закладів ;
- ваші оцінки і пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в закладі ;
- коли і в якому гуртку, з якої теми ви могли б провести відкрите заняття (виховний захід)?  Назвіть його методичну мету ;
- які запитання на вашу думку, слід обговорити на засіданні педагогічної ради, на раді при директорові, семінарі-практикумі, методичному об’єднанні?
Великого значення при діагностуванні надається відвідуванню занять, виховних заходів і т.д.
Аналіз виступів на засіданнях педагогічної ради, методоб’єднаннях, семінарах-практикумах, методичних днях, батьківських зборах може дати істотні доповнення до оцінки діяльності педагогів і підготовки рекомендації. Звичайно, враховується при цьому участь в житті колективу, а також думка батьків.
Головна цінність концепцій діагностування педагогічних кадрів-у зверненні до самооцінки педагога, що ґрунтується на всебічному аналізі ним особистої діяльності. Адже В.О. Сухомлинський вважав, що самооцінка та самоаналіз є головним фактором розвитку професійної зрілості та майстерності вчителя. На основі глибокого вивчення творчої лабораторії педагогів закладу значно розширено їх права і самостійність у вирішенні актуальних проблем перебудови навально-виховного процесу.
Пятьом педагогам надано право працювати на самоконтролі: Шарко О.А., Бабаєва Н.В., Бабаєв Г.А., Бондаренко Л.М., Подолян А.А.
До кожного засідання методичних обєднань готується відкрите заняття з певної проблеми. Після проведення заняття педагог в обов’язковому порядку робить самоаналіз заняття, зазнаючи, що йому вдалося із запланованого реалізувати, а що ні, як і коли буде реалізовано те, що не вийшло на цьому занятті, дає своє пояснення доцільності застосованих прийомів і методів роботи.
У підвищенні професійної майстерності педагогів використовується, як традиційні так і інноваційні форми роботи :
- конкурс нетрадиційних творчих занять (заняття – подорож, заняття – казка, заняття гра, заняття – тренінг, заняття – турнір) ;
- творчий звіт педагога «Я – атестуюсь» ;
- конкурс «Джерело творчості» ;
- творчий звіт МО, презентації ;
- ділова гра ;
- сумісна педагогічна рада з колективом школи ЗШ №3 («Розвиток творчих здібностей у позаурочний час») ;
- методичні дні ;
- усні журнали «Педагог – особистість творча» ;
-  круглий стіл «Даруємо дітям мистецтво» (естетичне виховання засобами народного мистецтва) ;
- засідання школи молодого педагога ;
- тематичні виставки ;
- семінар –практикум «Казкотерапія в житті дитини» (з використанням казок В.О. Сухомлинського) ;
- дискусія «Вічні цінності людини моїми очима і очима В.О. Сухомлинського;
- майстер-класи (проект «Новорічно-різдвяна іграшка», «Писанка», «Великодня вишивка») ;
- методичний захід «Сутність і специфіка педагогічної творчості керівника гуртка ПНЗ» (семінар-практикум) ;
- районна краєзнавча конференція учнівської молоді «Люди нашого краю»;
- турнір з інтелектуальних ігор на призи Св. Миколая «Казкова скринька».
Педагоги закладу розуміють, що важливо не тільки досконало знати свій напрямок роботи, а й любити дитину так, як любив В.О. Сухомлинський, добре знати її, бачити моральний стан, «вміти настроїтись на тон струни серця дитини».
І зовсім не випадково питання підвищення психологічної культури педагога стоїть в центрі методичної служби. Тут діє психолого-педагогічний семінар «Психологічні основи педагогічного спілкування». Колективне обговорення психолого-педагогічних характеристик, дитячих колективів та окремих вихованців дає можливість виробити конкретну програму педагогічного впливу на розумовий розвиток кожної дитини. Очолює цю роботу практичний психолог закладу Горобець В.В.
У підвищенні фахової майстерності педагогів важливе місце займає педагогічна рада. На її засіданнях систематично обговорюється питання змісту і форм методичної роботи :
- системно-комплексне планування безперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників ;
- урізноманітнення форм навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу ;
- допомога методиста закладу Богодвид Л.П., «Керівників гуртків-методистів  (Шарко О.А., Бабаєва Н.В., Бабаєв Г.А.,) досвідчених педагогів (Романенко Л.Б., Коробко А.В., Ткаченко Ж.А.) – молодим педагогам в оволодінні педагогічною майстерністю.
Кожного року на обговорення педагогічної ради виноситься питання, пов’язані з роботою колективу над загальною проблемою закладу «Формування морально-духовної, життєво-компетентної особистості для успішної реалізації у соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал»
(використовуючи педагогічні ідеї В.О. Сухомлинського).
Методичний день в закладі був присвячений щодо відзначення 95-річчя В.О. Сухомлинського «Взаємини педагога і вихованця» (з використанням педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського). Було підготовлено й виставку, на якій презентувався  досвід педагогів по удосконаленню навчально-виховного процесу на основі ідей Василя Олександровича. Презентувались розробки занять, виховних заходів, описи надбань дослідницької роботи та інші матеріали.
Великої уваги заслуговує досвід роботи «Моє педагогічне кредо» керівника зразкової художньої студії «Мистецька палітра» Бондаренко Л.М., по впровадженні педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського в роботу художньої студії. Її вихованці є постійними учасниками та переможцями районних, обласних, Всеукраїнських конкурсів, фестивалів, виставок.
Зібраний багатий матеріал з досвіду роботи керівника гуртка «Народознавство» Богодвид Л.П. «Посіяти в душах добро» - допоможе творчим педагогам у формуванні духовності, національної свідомості, розвитку творчої активності засобами народознавства з використанням гуманістичний ідей педагогіки В.О. Сухомлинського. Адже формування всебічно-розвиненої особистості процес складний і довготривалий. Керувати ним може людина, яка сама не є байдужою до національно-патріотичного виховання та активної, життєвої позиції підростаючого покоління.
Богодвид Л.П. – учасниця Всеукраїнської акції «Виховуємо в дітях доброту» (2014р.) метою якої є розповсюдження кращого досвіду роботи позашкільних закладів, які спрямовують свої зусилля на виховання в дітей  поняття добра, любові, совісті, обов’язку, моральних цінностей, толерантного ставлення до оточуючих.
Змістовно і цікаво працюють у закладі методичні обєднання. Так у діяльності методичного об’єднання  основна увага зосереджена на використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у вихованні всебічно і гармонійно розвиненої особистості, активного учасника суспільного прогресу в практичній діяльності ПНЗ.
Василь Олександрович завжди підкреслював, що виховання громадянина починається в сім’ї. «Педагогіка, - стверджував він, - повинна стати наукою для всіх – і для педагогів, і для батьків».
У діяльності педагогічного колективу закладу важливе місце відводиться в роботі з батьками. На заняттях батьківського університету розглядаються актуальні питання спільної роботи ПНЗ і сім’ї по вихованню дітей, проводяться конференції з обміну досвіду сімейного виховання.
Цікаво проводять творчі звіти педагогів, які атестуються, прослухавши їхні повідомлення про досвід втілення в практику ідей видатного педагога-земляка. Бувають й поетичні хвилинки, проходять ділові ігри за сторінками популярних телепередач «Інтелектуальна мозаїка», де керівники гуртків демонструють свої акторські здібності, інсценізуючи казки, беруть участь інших заходах.
Особлива увага приділяється молодим педагогам. Випускники педагогічних навчальних закладів здебільшого мають непогану фахову підготовку, але потребують допомоги у застосуванні методики в організації різноманітної  корисної діяльності дитячого колективу, робота з батьками, у складанні перспективного плану роботи, щоденних планів роботи тощо. Всі ці «дрібниці»враховуються в роботі з молодими спеціалістами.
У закладі практикується система наставництва. Для цього розроблено тематичні пам’ятки, користуючись якими наставник вивчає, аналізує діяльність молодого педагога і на цій основі складає своєрідну програму «вирощування» творчого педагога.
У практику методичної роботи ввійшли так звані місячники молодого педагога, які проводяться за спеціально розробленою програмою, що передбачає добре продуману систему заходів, спрямованих на оволодіння підопічним педагогом секретами педагогічної майстерності.
Завершується місячник засіданням методичної наради, на якій обговорюються підсумки роботи наставників і молодих педагогів за відповідний період.
Чітко продумана система заходів сприяє прискоренню професійного становлення і входження молодого спеціаліста в педагогічний колектив. Вивчаючи та впроваджуючи в практику педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського педагоги закладу відкривають для себе нові шляхи гуманного підходу до навчання та виховання дітей. Вони завжди в постійному пошуку раціональних форм навчання і виховання з врахуванням індивідуальних та вікових особливостей дітей.
У закладі значна робота проводиться по відродженню національної культури, якою займається керівник творчого об’єднання «Історичне та географічне краєзнавство, народознавство» Шарко О.А. Для дітей організовуються походи та екскурсії рідними місцями, дослідження по збору матеріалів з історії свого краю, запису фольклору тощо. Цікаво і змістовно проводиться екскурсії в історичному музеї РБДЮТ.
Одним із показників такого ставлення педагогів до праці є той факт, що нині вихованці мають призові місця як районного, обласного, Всеукраїнського так і міжнародного визнання.
60-річна історія закладу є яскравим прикладом поєднання досвіду та новаторства, плідної співпраці дітей та дорослих, пошуку цікавих ідей, створення неповторної атмосфери щасливого дитинства, яку випускники пам’ятатимуть усе життя.

2 коментарі:

  1. Виховання творчої особистості -одне з найважливіших питань і завдань,які покликані розв"язувати всі ланки освіти. Особистість з кожним роком потребує все більшої уваги до себе,тому педагогу потрібно постійно вчитися,йти в ногу з часом,враховувати внутрішній світ дитини,її інтереси і здібності. В.Сухомлинський-це система напрацювань на особистість.Його поради зумовлені інтересами учнів,потребами організації їхнього життя і розвитку. Праця"Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості" чи не є тим джерелом,яке сьогодні треба опрацювати педагогу, напрямок роботи який би він не вів:чи художній,чи природничий,чи здійснював дослідницьку роботу.Тому,я погоджуюсь з колегою і вважаю,що результатом методичної та управлінської роботи є також якісні зміни у формуванні погляду педагогів на своє місце та роль в освітньому процесі,новому ставленні до виховання підростаючого покоління.

    ВідповістиВидалити
  2. Шановна Любове Петрівно! Про роботу Вашого закладу знаю не за чутками. Працюючи вчителем початкових класів, доводилося тісно співпрацювати з керівниками гуртків. Бачила, скільки задоволення приносить гурткова робота моїм маленьким вихованцям. Сама була учасником команди знавців під час синхронних та виїзних турів Що? Де? Коли? та Брейн-рингу. Знаю, як це захоплює, тому цілком розумію тих учнів, кому це до вподоби. А тепер вже й моя донька є одним із членів Вашого творчого колективу. Тому, мимоволі, я завжди вболіваю за Ваш чудовий заклад, радію Вашим здобуткам та перемогам. Бажаю, щоб і надалі Ваш колектив поповнювався креативними, завзятими, легкими на підйом працівниками. Вірю, що все саме так і буде! Нових здобутків на нових вершинах!

    ВідповістиВидалити