вівторок, 16 грудня 2014 р.

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ ТА СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ



У роботі висвітлено досвід учителя по залученню школярів до активної пошукової діяльності, розвитку творчих здібностей школярів та створення проблемних ситуацій на уроках української мови та літератури, реалізуючи при цьому такі принципи як поєднання традиційних форм роботи з новими технологіями.
«Учителем школа стоїть», - писав І.Франко. Це твердження не викликає сумнівів і сьогодні. Сучасний навчально-виховний процес тримається на вчителеві — творчій гуманній особистості.
 Розвиток творчого потенціалу людини трактується сьогодні як основне завдання школи, де учень — не об'єкт, а насамперед творець власного «Я», тому доцільно залучати школярів до активної пошукової діяльності, робити їх не просто учасниками уроків, а творчими співробітниками вчителя, постійними його помічниками. Адже особливу вартість для учня має шлях. Який він пройде, розв’язуючи поставлену перед ним проблему. Цей принцип допоможе дитині виробити у собі впевненість у подоланні будь-яких труднощів, які підстерігають людину на життєвій дорозі.                 
  Тож завдання сучасної школи — створити такі умови  для вивчення української мови, щоб учні вміли активно володіти нею як засобом спілкування. Працюю здебільшого в класах російськомовних, а тому, вважаю, що вкрай необхідна  в основі моєї роботи-комунікативна мета: надбання дитиною великого лексичного багажу, майстерне оволодіння вишуканого, інтелігентного  українського слова, яке б викликало захоплення і глибоку повагу слухача.                                          
   За час роботи в школі переконалася в ефективності прблемно-пошукової діяльності учнів шляхом їх активізації, що є невід’ємною складовою формування творчої інтелектуальної особистості.                                                      
   Вважаю, що зацікавленому сприйняттю учнями програмового матеріалу сприяє також емоційний тонус на заняттях. Доброзичливість, спокійний тон,привітна усмішка створює особливий мікроклімат уроку, забезпечують кожному ситуацію успіху в навчанні. Тому й намагаюся створити в класі позитивний дух співпраці і взаєморозуміння.              
     Починаю уроки завжди по-різному. Тут і настановчі хвилинки, і поетичні хвилинки-хитринки, орфографічні зарядки, словникові диктанти-метелики, орфографічні і синтаксичні п*ятихвилинки, приказкове коло. 
     «Не здивуєш-не навчиш», - каже народна мудрість. Тому граматичні казки , ігри-змагання, ланцюжок запитань «хто більше скаже», кросворди - постійні помічники на уроках. Однак пам’ятаю при цьому, що і цікавість, і гра повинні бути не самоціллю, а обов’язково мають виконувати навчальні функції, вчити тонко відчути художнє слово.                                                                                         
   Зупинюся на окремих моментах свого досвіду.                                    
     Проблемно-пошукова діяльність-це продуктивна взаємодія вчителя та учнів, коли ти створюєш проблемні завдання, керуєш, активізуючи розумовою діяльністю дітей, а ті, в свою чергу, виявляють уміння застосовувати здобуті знання в нестандартних умовах.                                                                                  
    Завдання пошукового характеру пропоную вже в 5 класі. Спочатку - це просто запитання, які вимагають  і знань, і навичок, і вміння логічно мислити.
     Вивчаючи нову тему, я записую на дошці слова-приклади, а дітям  пропоную  поміркувати , сформулювати правила, а до деяких тем створити опорну схему, за якою викласти матеріал кількох уроків.
    Під час вивчення  слів іншомовного походження, записавши речення зі словом  журі, зазначаємо, що їхні батьки, перевіряючи їх роботи, скажуть, що вони допустилися помилки. Діти повинні заперечити їм, указуючи  на ті зміни, які відбулися в українському правописі. Під час вивчення розділу»Морфологія» практикую подачу нового матеріалу  у вигляді казки, де  Морфологія -мати, частини мови - її діти. Пропоную учням продовжити лінгвістичну казку або створити свою.
   Майже кожен урок містить у собі  і проблемні питання, і шляхи активізації, і елементи нестандартності, і інноваційні технології.
     Нестандартні завдання на уроках мови і літератури - це ефективний засіб пожвавлення уроку, підвищення  активності, уваги, прекрасна можливість викликати бажання працювати.
    Швидко перевірити домашнє завдання допомагає диктант-тест, виправдовують себе презентації, ділові ігри, інтегровані уроки.
    Часто спостерігаю, як нелегко дітям будувати зв’язне висловлювання експромтом, а тому використовую метод «Мікрофон» і «Мозковий штурм».
    Основними видами мотивації, на які орієнтуюся  у процесі вивчення літератури - це співтворчість та співпраця, утвердження  почуття гідності особистості. Уроки літератури - це уроки пошуку істини, людинознавства, гуманізму, своєрідна репетиція дорослого життя. Тому на уроках намагаюся активізувати розвивальний потенціал навчання, акцентую увагу  цінність пошукової діяльності, прагну забезпечувати високий  пізнавальний рівень. Собі відводжу роль партнера з навчального дослідження, якому б довіряли школярі. Намагаюся формулювати запитання, які не передбачають прямої відповіді,вислуховую думку кожного. Наприклад, чи могли б ви стати адвокатом  Пузиря? («Хазяїн» Карпенко-Карий). Хто винен у смерті Платона?(«Дикий ангел» О.Коломієць).  Пам’ятаючи про триєдину функцію літератури як шкільного предмета, прагну зробити кожен урок  не тільки пізнавальним, а й таким, що виховує та розвиває естетичні смаки. Якщо  література мистецтво, то вчитель, безумовно, повинен  допомогти  учневі  пропустити  матеріал через душу, емоції, забезпечити естетичне оформлення уроку. Учень з часом може забути ім’я героя, не зовсім чітко пригадати перипетії сюжету, але, беручи через багато років книжку, мусить відчути той стан душі, ті почуття, які були пов’язані з цим  твором. Тому створення емоційного фону-це моя перша вимога до власного уроку літератури. Це пучечок полину на урок  при вивченні твору «Євшан-зілля» М. Вороного, це букет сухих квітів  чи пісня у виконанні М. Гнатюка при вивченні «Зів’ялого листя» І.Франка. Це «Енеїда у Кіровограді» В.Гончаренка, це і вітальні листівки та щоденник, а також листи, адресовані мені Оксани Степаненко, це, нарешті, і моє слово, яке йде не від підручника чи посібника, а від душі.
Отже, свій досвід я сформувала б як поєднання проблемності змісту з активізацією та нестандартністю форми. Такий підхід дає можливість стежити за культурним, моральним та розумовим розвитком учнів на всіх етапах їхнього навчання.
Ні для кого не секрет, що Україна переживає нині добу духовного самоочищення. Нелегкий це час для всіх. А для нас, вчителів — мовників, особливо. У кожного серце щемить від думки, як застерегти і себе, і учнів від озлоблення, невдоволення, роздратованості, щоб не збіднювати, не обкрадати, не принижувати себе як людину. Згадуються слова поета щедрої душі М.М.Рильського:
Скажи крізь муку: я — людина!
Зрадій крізь горе: я — з людьми
Тож кожен учитель — словесник повинен подбати про те, щоб його учні користувалися мовою не тільки як дарунком природи, а й як особливим знаряддям саморозвитку, а для цього необхідно мати в своєму багажі «родзинки» творчого досвіду, свій почерк майстерності, свій шлях до серця і думок дітей, щоб досягти поставленої мети і підвищити коефіцієнт корисної дії на уроці. Здавна відомо, що кожна дитина неповторна, і ось ця неповторність і вимагає неординарності від учителя, який покликаний своїм високим статусом педагога збагачувати і возвеличувати дитячі душі, вчити вміло володіти словом, бути людиною.
На уроці весь час повинен бути постійний процес:
     
                                                                  Учитель
                    Мова, література                                                                     Життя
                                                                   Учень    
Має бути праця вчителя й праця учнів, почуття і думка.
Педагогічне розвязання цієї проблеми має свої особливості та складнощі і вимагає від вчителів — словесників високої компетентності, педагогічної і методичної майстерності.

Література
1.     Нетрадиційні уроки з рідної мови 5-11 класи. – Х.: Торсінг, 2004.
2.     Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності. – К.: 1996.
3.     Барко В.І. Як визначити творчі здібності дитини. – Київ, 1995.
4.     Євська В.Відкриваймо дітям радість творення. Дивослово №1, 2004.

3 коментарі:

  1. У своїй статті Ви розглядаєте проблему над якою працю і я. Дана тема є актуальною, оскільки головне для педагога-філолога - створити умови для розквіту паростків дитячих талантів. Бажаю Вам творчої співпраці з юним поколінням

    ВідповістиВидалити
  2. Бажаю Вам, Валентино Василівно, відкрити ще не одне юне обдарування !

    ВідповістиВидалити
  3. Питання навчання учнів, оволодіння ними виучуваним матеріалом, в наш час є надзвичайно складним. І саме поєднання проблемного навчання з новітніми освітніми технологіями є тим засобом, який зможе активізувати навчальну діяльність учнів. Матеріал, використаний у статті науковий, зрозумілий, готовий до практичного використання.

    ВідповістиВидалити