понеділок, 15 грудня 2014 р.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ – ШЛЯХ ДО ЗМІЦНЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я УЧНІВ ЧЕРЕЗ ТЕХНОЛОГІЇ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА



У статті розглядаються проблеми впровадження здоров’язберігаючих, технологій в навчально-виховному процесі. Визначено теоретичні засади формування професійної компетентності вчителя фізичної культури та зміцнення й збереження здоров’я учнів через технології здоров’язберігаючого середовища.


   «Урок – це дзеркало загальної 
   й педагогічної культури вчителя, –
   як писав В. А. Сухомлинський, – 
   мірило його інтелектуального багатства,
   показник його кругозору, ерудиції»

Відповідно Закону України "Про освіту" "педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру". Сьогоднішня модель педагогічного працівника передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатись, бути в постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються в щоденній педагогічній практиці.
У повсякденній гонитві за показниками якості освіти, у намаганні  досконало сформувати кожну з ключових  компетентностей  ми забуваємо про здоров’я тих, хто є основним учасником навчально-виховного процесу. 
В.О.Сухомлинський  зазначав: « У 85 процентів невстигаючих і відстаючих головна причина відставання, незнання, незадовільної роботи на уроках і вдома - поганий стан здоров’я, якесь захворювання чи нездужання» [5,т.4, С.125].
 Разом з тим проблема збереження здоров’я школярів вирішується протягом щоденної практичної роботи вчителя, спрямованої на формування в учнів життєвої компетентності, зокрема компетентного ставлення до власного здоров’я.
«Зміцнити здоров’я людини в дитинстві, не допустити, щоб дитина вступала в юність кволою і млявою, – це означає дати їй всю повноту життєвих радощів», – підкреслював В.О.Сухомлинський [5,т.4].
Актуальність цього питання окреслена  Конституцією України, документами Міністерства освіти, Національною програмою «Діти України»,  регіональною програмою «Моніторинг оздоровчої функції освіти».
На сучасному етапі значно підвищився рівень вимог до діяльності педагогів. Перш за все це торкається рівня професійної підготовки вчителів, їх
науково-методичної підготовки озброєності теорією прогресивних технологій здійснення навчально-виховного процесу.
Складовою частиною навчально-виховного процесу є контроль учителем власної діяльності та діяльності учнів на кожному уроці. Тільки осмислюючи й оцінюючи результати цієї діяльності, можна вносити необхідні корективи у свою працю, підвищувати якість уроків і педагогічну майстерність учителя загалом.
Важливим показником професійної компетентності вчителя на уроках є використання ним різних міжособистісних зв’язків для формування колективу. І тут набуває особливого значення вміння будувати свої взаємовідносини з колективом як єдиним цілим, уміння шукати та знаходити підходи для гармонізації індивідуальних та колективних інтересів.
Професіоналізм, уміння, навіть талант спілкування учителя у цьому випадку полягає у тому, щоб переборювати, пом’якшувати природну важкість спілкування через відмінності у рівні підготовки, здібностей, характеру, допомагати учням знайти впевненість у своїх силах.
Учитель фізичної культури не обмежується роллю „урокодавця”, а й виконує функції вихователя, організатора, господарника, методиста, проектувальника, науковця-дослідника, валеолога. Професійна компетентність учителя поєднує як теоретичну так і практичну діяльність.
Тому проблема підготовки майбутніх спеціалістів фізичної культури і спорту, здатних творчо і активно мислити, моделювати освітній процес, самостійно впроваджувати нові ідеї і технології навчання і виховання, дуже актуальна.
Отже, професійна компетентність вчителя на уроках – це високого рівня теоретична, психолого-педагогічна та практична підготовка [4, С.93-94].
Сьогодні досить гостро постає необхідність розробки і впровадження конкретних дій, спрямованих на покращення здоров’я дітей. Одним із ефективних шляхів вирішення даного завдання є створення умов, за яких зберігається і зміцнюється здоров’я учнів. Такі умови можуть бути забезпечені лише завдяки новому підходу до створення здорового середовища.
Для дітей здоров’язбережувальне середовище це, той світ, який існує у спілкуванні, комунікації, у різних взаємозв’язках дітей і дорослих. О.Захаренко вказував: «… У школі учню має бути так, як в батьківській хаті. До школи він має  бігти, а не йти, знаючи, що в школі він пізнає, відкриває свою сутність в цьому мінливому світі. В школі його не образять, на нього не гримнуть, а порадять, підтримають, дадуть можливість розкрити себе, свою твору обдарованість» [2, С.215].
Процес створення здоров’язбережувального середовища можна визначити як комплекс змін традиційної системи, націлених на підвищення ефективності діяльності щодо збереження і зміцнення життєдіяльності учнів і вчителів. Для формування культури здоров'я дітей необхідно перш за все зацікавлене і творче ставлення до роботи всього педагогічного співтовариства.
Тому більше уваги потрібно приділяти на підвищення компетентності педагогічного колективу, на підготовку вчителів до здійснення інноваційної діяльності, впровадження у навчально-виховний процес здоров’язбережувальних педагогічних технологій, таких як:
Технології збереження та стимулювання здоров'я: стретчінг, ритмопластика, динамічні паузи, рухливі і спортивні ігри, релаксація,  
технології естетичної спрямованості, гімнастика пальчикова, гімнастика для очей, гімнастика коригуюча, гімнастика ортопедична.
Технології навчання здоровому способу життя: проблемно-ігрові (ігротреннінгі та ігротерапія), комунікативні ігри, заняття з серії «Здоров'я», самомасаж, точковий самомасаж, біологічний зворотний зв'язок (БЗЗ) 
Корекційні технології: арттерапія, технології музичного впливу,  казкотерапія, технології впливу кольором, технології корекції поведінки, психогімнастика, фонетична ритміка [1, С.21-28]. . 
Таким чином, дуже важливо, щоб кожна з розглянутих технологій мала оздоровчу спрямованість, а використовувана в комплексі здоров'язберігаючої діяльності в підсумку сформувала б у дитини стійку мотивацію на здоровий спосіб життя, повноцінний  і неускладнений розвиток. Застосування в роботі здоров'язберігаючих педагогічних технологій підвищить результативність навчально-виховного процесу, сформує у педагогів і батьків ціннісні орієнтації, спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я.
Праця вчителя може бути названа компетентною тоді, коли безпосередня педагогічна діяльність здійснена на достатньо високому професійному рівні, особливим та обміркованим є педагогічне спілкування, відбувається якісна самореалізація особистості вчителя, коли досягають певних якісних результатів у навчанні та вихованні учнів. Професійна компетентність вчителя – це його професійні знання, уміння, з одного боку, та індивідуальні психологічні якості– з іншого.
Враховуючи актуальність і важливість даної теми можна спрогнозувати, що подальшого науково-теоретичного осмислення та практичного втілення потребують шляхи, методи та форми формування професійної компетентності педагогів.
                                                   Література

1.     Ахутіна Т.В. Здоров'язберігаючих технологій навчання: індивідуально-орієнтований підхід / / Школа здоров'я. - 2000. - Т. 7. - № 2. - С.21-28. 
2.     Захаренко О.А..Слово до нащадків / О.А.Захаренко. -. К. : СПД Богданова А.М.,2006.-215с
3.     2. Кучма В.Р., Сердюковская  Г.Н., Дьомін А.К. Посібник з гігієни та охорони здоров'я школярів. - М., 2000. 
4.     Скворцова С.О.Професійна компетентність вчителя: зміст понять. Наука і 
освіта. -2009. -№4.-с.93-94


7 коментарів:

  1. Я з Вами погоджуюсь у питанні, що впровадження у навчально-виховний процес здоров’язбережувальних педагогічних технологій повинні здійснювати не тільки вчителі фізкультури, а й увесь педагогічний колектив, вести політику здорового способу життя. Дякую за матеріал!

    ВідповістиВидалити
  2. Я згодна з вами, що чим більше вчитель спілкується з дітьми, наводить приклади з життя, виконує практичні завдання, впроваджує технології навчання та збереження здоров'я дітей, тим краще діти зможуть знайти вихід з складних життєвих ситуацій, зміцнити своє здоров'я та зберегти життя.

    ВідповістиВидалити
  3. Творчого Вам натхнення і успіхів у всіх починаннях

    ВідповістиВидалити
  4. Бажаю Успіхів! Коли горять очі у вчителя - видно відблиск в очах учнів.

    ВідповістиВидалити
  5. Цілком з Вами згоден. На сьогоднішній день, коли розроблено і використано на практиці безліч методів, вчителю фізичної культури просто необхідно їх використовувати і застосовувати на особистій практиці. На власному досвіді можу стверджувати, що всі нововведення діють і дають результати в декілька разів кращі. Вам, Олеся Вікторівна, дякую за таку прекрасну статтю і бажаю подальшого творчого розвитку, слухняних учнів, професійного зростання і всього найкращого у ці нелегкі для України і вчителя часи.

    ВідповістиВидалити
  6. Погоджуюсь з усіма коментарями. У своїй статті Ви підняли "кричуще" питання про збереження здоров'я наших дітей та навели безліч методів як використати матеріал на практиці. У постійній гонитві за якістю освіти , ми забуваємо не тільки про якість здоров'я,а й про якість виховання. Але я впевнена, якщо у більшості педагогів горітимуть очі,як у Вас, то ще не все втрачено...

    ВідповістиВидалити
  7. Олеся Вікторівна! Щиро вдячний Вам за статтю. Бажаю плідної співпраці з педагогами району. З повагою В. Рибак

    ВідповістиВидалити