вівторок, 16 грудня 2014 р.

ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНІВ НА УРОКАХ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

Творчість - природна потреба людини реалізувати свої, властиві лише їй задатки до активного та цілісного іі неприйняття. У зв'язку з творчим розвитком особистості важливим є активне співробітництво педагога й учнів, яке дає йогу дітям виявляти самостійність, розкутість, право висловити свою точку зору стосовно певної проблеми тощо. Як у самому місті шкільної освіти, так і в позакласній роботі закладено неабиякі можливості для розвитку природних задатків учнів. Професійна компетентність вчителя проявляється в умінні організувати творчу діяльність гімназистів.
Орієнтиром у моїй учительській роботі є настанови геніального педагога-земляка В.О.Сухомлинського, зокрема його порада:«Учителю важливо уміти розпізнавати, виявляти, розкривати, ростити, плекати в кожного учня його неповторно індивідуальний талант», - тобто вміти піднести особистість школяра на високий рівень розвитку людської гідності.
Тож прагну при спілкуванні з дітьми і на уроці, і в позаурочний час налаштовуватись на тон струн серця дитини, знайти в кожному учневі золоту жилу, від якої і розпочинається розвиток особистості. З цією метою намагаюся якісно використовувати сучасні перспективні особистісно орієнтовані технології навчання, які забезпечують творчий розвиток дітей. Докладаю максимум зусиль, щоб у дитячих серцях зменшилося сірого кольору буденності, зникла байдужість і прийшла благословенна пора натхнення творчих поривів і пошуків.
Стиль роботи - збуджувати думку, уяву, фантазію учнів, виховувати любов і повагу до рідної мови та інтересів до української літератури. Завжди пам’ятаю слова Олеся Гончара: «Не перехвилювавшись сам, не чекай, що схвилюєш інших». Намагаюся кожний урок чи виховний захід проводити натхненно з любов’ю та вигадкою. Постійними помічниками у моїй роботі є нетрадиційні форми і методи навчання. Так на уроках української мови для активізації пізнавальної діяльності учнів використовують такі інноваційні прийоми: творчі п'ятихвилинки, алгоритмування, особисті асоціації, блоки-опори, конструювання «Я так думаю», дидактичні ігри (мовні, рольові), наприклад: «Коректор», «Стиліст», «Кореспондент». Зацікавлюють дітей і такі види гри-праці, як «Словограй», «Лови помилку», «Слідом власних помилок», «Відшукай ключ», «Чарівна скринька». На уроці української літератури постійно використовую пошукові методи інтерактивних технологій: аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей, бесіду за Сократом (учні ставлять проблемні запитання і шукають шляхи їх розв’язання), ділову гру (відтворення поведінки конкретних працівників: учителя, журналіста, редактора, перекладача і т.д.), дискусію, зокрема, міні-дискусію, творчу лабораторію (учасники мікрогруп подають свої творчі здобутки), літературні диктанти, інтерв’ю з автором, літературознавчі повідомлення, дослідження, експерименти, гру «Зміни сюжет», спільні проекти, уроки запитань-відповідей, уроки-зустрічі, уроки творчої думки, мандрівки до джерела мислення.
На уроках створюю такі умови, за яких діти не просто слухають розповіді, а й постійно співпрацюють у режимі діалогу, висловлюють свої думки, діляться власним розумінням змісту. Завдяки такій технології навчання прагну забезпечити розвиток і саморозвиток особистості, а саме - формування характеру, розвиток індивідуальних творчих можливостей.
Організовую навчальний процес так, щоб гімназисти шукали зв’язок між новими і вже здобутими знаннями, приймали альтернативні рішення, мали змогу зробити «відкриття», формували свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчалися співробітництву. Справи, започатковані на уроках, мають логічне продовження під час роботи у творчому літоб’єднанні «Рідне слово». Деякі форми позаурочної роботи стали уже традиційними: це співпраця із періодичними дитячими та юнацькими виданнями. Систематичне оформлення та ведення дитячої сторінки на творчих вечорах поетів-земляків, проведення спільних виховних заходів із ДШМ, БДЮТ, участь у засіданнях Жіночої світлиці, виступи у районній бібліотеці, участь і перемоги у районних, обласних і республіканських конкурсах, участь і перемоги у предметних та університетських олімпіадах, конкурсі ім. П. Яцика та в конкурсі «Гранослов».
На уроках української літератури часто використовую прийоми, що розвивають уяву, фантазію, асоціативне мислення. Декілька з них пропоную.



Мал. 1 Дидактичні прийоми з розвитку мислення дитини
Тож, аналізуючи уже проведену роботу і плануючи на майбутнє, прагну створити всі умови, щоб уроки і позаурочні форми роботи були для дітей радісними і цікавими, щоб кожний учень мав змогу розкрити свій творчий потенціал, щоб трудова діяльність гімназистів перетворилася у велике диво, здатне утвердити в людині високе благородство.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах // Обдарована дитина. — 2000. — №5, —С. 8—13.
2.    Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності школярів // Управління школою. — X., 2005. — 110 с.
3.    Голуб Т. Виховуємо обдарованих дітей (Батьківський катехізис, або Закони розумно-організованого сімейного виховання школярів) // Завуч. — 2004.№22. —С. 47—53.
4.    Хохліна О. Методика формування загальних інтелектуальних здібностей дитини // Практична психологія і соціальна робота. — 2000. — № 6. — С. 23—25; № 7. — С. 31—35.
5.    Чернишова Д. Організація роботи з обдарованими учнями // Обдарована дитина. — 2001. — № 7. — С. 4—7.

4 коментарі:

  1. Цікаві педагогічні пошуки, ідеї та знахідки. Бо, дійсно, кожна дитина - це цілий світ, що не відкритий і не досліджений. Тому бажаю здійснення мрій у Вашому "великому диві".

    ВідповістиВидалити
  2. Творчість та наполегливість - ті риси, які найкраще характеризують педагогічний портрет учителя. Валентина Борисівна доклала чимало зусиль для розвитку літературних здібностей не лише гімназистів, а й багатьох учнів району. Наснаги Вам!!!

    ВідповістиВидалити
  3. Впевнена, завдання кожного вчителя - знайти та розкрити творчий потенціал учнів. Успіхів Вам у роботі!

    ВідповістиВидалити
  4. Ознайомившись з даним описом досвіду, прийшла до висновку: Ковалішина В.Б. - майстер своєї праці, бо кожен її урок - це творчість, це новий щабель на шляху педагогічної майстерності. Відчувається, що вчителька вміло поєднує традиційні форми, методи, прийоми зі свїми власними, вміє наблизити вивчення художніх творів до животрепетних проблем сьогодення, сприяє формуванню національної свідомості, що сьогодні надзвичайно актуально, адже саме школі і в першу чергу нам, вчителям - словесникам, належить провідна роль в організації національного та мовленнєвого розвитку молодого покоління. Безліч різноманітних видів роботи, якими оперує вчителька, свідчить про те, що вона прагне, щоб її вихованці користувалися мовою не лише як дарунком природи, а й як особливим знаряддям саморозвитку. Дякую авторові за висвітлення напрацювання, які мені імпонують, бо подібні методики практикую. Бажаю колезі творчих успіхів!

    ВідповістиВидалити