вівторок, 16 грудня 2014 р.

«ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ЯК ПОКАЗНИК ЙОГО ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ ТА ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ» У РОБОТІ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО НАПРЯМКУ





У виступі розповідається про систему організації навчання учнів на уроках хімії.
 



Хімія — одна з найбільш гуманістично-орієнтованих природничих наук, оскільки її успіхи завжди спрямовані на задоволення потреб людства. Вивчення хімії в школі сприяє формуванню світогляду учнів і цілісної наукової картини світу, розуміння необхідності хімічної освіченості для вирішення повсякденних життєвих проблем, вихованню належної поведінки в навколишньому середовищі. Саме тому організувати процес навчання необхідно так, щоб учні сприймали хімію як потрібну і важливу для життя науку. Необхідним є створення умов для розвитку природної пізнавальної активності дитини та її самоствердження.
С. Л. Рубінштейн, характеризуючи психологічну природу розумового процесу, вказував: “Мислити людина починає, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти. Мислення зазвичай починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя.” Тому, саме проблемний підхід до навчання активізує процеси мислення, розвиває пізнавальний інтерес в учнів. Практично на кожному уроці можна висувати проблемне питання, для розв’язування якого треба не тільки сприйняти та опрацювати певний матеріал, але й пригадати вивчене, зробити висновки. За таких умов в учнів виникають певні пізнавальні труднощі, суперечності, які можуть бути посилені вчителем і використані для створення проблемних ситуацій.
Так, при вивченні теми «Вуглеводи. Глюкоза», на першому уроці після розв’язування задачі на встановлення молекулярної формули глюкози, виникає питання – а яка ж будова глюкози, які функціональні групи містить глюкоза? З’ясовуємо що в молекулі глюкози мають бути оксигеновмісні функціональні групи (це показує наявність у її складі Оксигену). Учні згадують, які їм відомі оксигеновмісні  функціональні групи і за допомогою хімічного експерименту доводять їх наявність чи відсутність і приходять  до висновку, що за будовою глюкоза є альдегідоспиртом.  
Практично кожний урок хімії, кожна тема дозволяють встановити тісні зв’язки між природничими науками Міжпредметні зв’язки є міцним фундаментом забезпечення свідомості знань. Для того, щоб встановлення взаємозв’язків здійснювалося активно, заздалегідь пропоную учням завдання: підготувати коротке повідомлення до нової теми, що має зв'язок з вивченим матеріалом іншого предмета (наприклад, з курсу біології на тему «Фотосинтез» до уроку хімії «Вуглеводи. Глюкоза», з курсу фізики на тему «Атоми, молекули» до уроку хімії «Будова атома»).
Для мотивації пізнавальної діяльності учнів доцільно надати у вигляді короткої розповіді цікаві факти, що стосуються нової теми. Так урок з теми «Оксиген. Кисень» починаю з викладання таких фактів і одночасно пропонує проблемне питання:
ü Цей елемент є найбільш поширеним  елементом на Землі: вміст його у літосфері – 46,6 %, у гідросфері – 85,6%, в атмосфері – 20,94%.
ü Цей хімічний елемент складає  65% маси тіла людини.
ü Цей елемент утворює просту речовину, концентрація якої у повітрі – 21 %.
ü Якщо концентрація цієї речовини у повітрі підвищиться до 30%, то всі процеси в живих організмах прискоряться і вони почнуть швидко старіти. А якщо рівень цієї речовини в повітрі впаде до 16% - людина почне задихатися.
Отже,  який хімічний елемент і яку просту речовину ми будемо сьогодні вивчати ?
Використовую інформацію про вчених, що зробили певні відкриття. В підручниках надаються відомості про науковців стисло, тому розповіді про них в невимушеній формі, розкриття їх людських якостей, біографічні данні зацікавлюють дітей, а це має і виховне значення.  Так при вивчені теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва» розповідаю учням такі факти про вченого:
ü Спочатку Д.І.Менделєєва прийняли до Медико-хірургічної академії. Але, коли Дмитро Іванович був при­сутній на хірургічній операції, йому стало зле, і він був змушений відмо­витися від кар'єри медика.
ü Менделєєв, як звичайна людина, дуже любив млинці. Але найбільшою слабкістю в нього були чай і тютюн. Менделєєв виписував чай з Китаю на багато років уперед.
ü Д.І.Менделєєв пер­ший сконструював модель сучасного холодильника.
ü Він сам спроектував будинок, в якому жила вся родина, тощо.
Експеримент відіграє важливу роль у процесі викладання хімії. По-суті експеримент – це проміжна ланка між теоретичною частиною програми і умінням застосовувати ці знання на практиці. Порівняно з іншими методами роботи, які використовуються при вивченні природничих дисциплін, експеримент найбільш ефективний в навчально-виховному відношенні.
Обов’язкова присутність в навчальному експерименті елементів дослідження стимулює пізнавальний інтерес учнів, загострює процеси чутливого пізнання і посилює цілеспрямованість понятійного мислення. В результаті цього учні отримують конкретні дані і роблять об’єктивні висновки про суть об’єкта, процесу, явища, що досліджується .
Так, при вивченні теми «Швидкість хімічних реакцій, залежність швидкості реакцій від різних чинників» за допомогою хімічного експерименту учні з’ясовують, від яких чинників залежіть швидкість хімічної реакції. При вивченні теми «Вуглеводи. Глюкоза», саме хімічний експеримент дає можливість вирішити проблемне питання: «Які функціональні групи має глюкоза?»  и встановити її хімічну будову. Демонстрація електропровідності водних розчинів різних речовин є стимулом для пошуку відповіді на питання: «Чому водні розчини одних речовин проводять електричний струм, а інших – ні?»
У шкільному курсі хімії розрахунковій задачі відведено досить важливе місце. Різноманітні навчальні задачі, які використовуються у навчанні, мають дуже велике значення як метод, який сприяє поглибленню, запам’ятовуванню і перевірці засвоєних знань учнями. При її розв’язанні забезпечується закріплення правил, термінів, законів, рівнянь, осмислення зв’язку фізичних величин, систематизація, зміцнення і перевірка знань школярів; розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності.
Намагаюсь добирати такі задачі (якісні, розрахункові, логічні), щоб вивчений матеріал набув певного розкриття, поглиблення, щоб розв’язування задач сприяло досягненню мети уроку.
 Не викликає сумніву необхідність використання в навчальному процесі самостійної роботи учнів з підручником. Робота з підручником виробляє навики самостійної роботи з книгою. При вивченні теоретичного матеріалу пропоную, наприклад, таке  завдання – до кожного абзацу параграфа скласти таке питання, щоб відповідь на нього відображала головну думку абзаца. Ця робота  розвиває вміння вибирати головне з прочитаного, дозволяє краще зрозуміти і запам’ятати зміст навчального матеріалу.
За змістом матеріалу параграфа (тема «Полімери») чи кількох параграфів (при вивченні теми «Вуглеводи») пропоную учням скласти кросворд або розгадати складений раніше іншими учнями. Складання й розв’язання кросвордів на різну хімічну тематику з інтересом сприймається учнями.
Гра привчає учня мислити, виокремлювати головне, узагальнювати, розвиває його пам’ять, здібності. Засвоєння знань під час гри часто не вимагає довільної уваги, що дозволяє уникнути перевтоми учнів. Наведу деякі хімічні ігри, застосовувані мною на уроках у 7-8 класах:
ü гра «Хрестики-нулики». Застосовую цю гру під час вивчення й узагальнення навчального матеріалу з хімії, систематизації знань. Наприклад, у 8-му класі під час вивчення теми «Основні класи неорганічних сполук»;
ü  гра «Віриш — не віриш». Учні ставлять одне одному заздалегідь підготовлені запитання. І самі ж повинні правильно відповісти.
Отже, сучасний розвиток науки та техніки веде до того, що без інноваційних методів неможливо досягти якості освіти, особливо, що стосується розвитку мислення учнів. Однак нехтування традиційними методами призводить до полегшеного сприйняття навіть життя. Тільки поєднання традиційних та інноваційних методів здатне сформувати всебічно розвинену, активну, відповідальну людину.
Література
1.      С.Л. Рубінштейн "Про мислення і шляхи його дослідження"
2.      Шиян Н.І.Формування цілісного природничо-наукового світорозуміння під час вивчення хімії. // Інтеграція елементів змісту освіти. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Полтава, 1994. – с.124-125.

4 коментарі:

  1. Поділяю думку автора. Вважаю, що урок буде ефективним в результаті поєднання традиційних та інноваційних методів навчання. Описані в статті методики навчання дозволяють розвивати в учнів критичне мислення, вчать активно діяти, виховують самостійність, навчають застосовувати отримані знання на практиці. Дякую за співпрацю. Творчих Вам злетів!

    ВідповістиВидалити
  2. Нина Петрова17 грудня 2014 р. 09:58

    Вчителька вказала на необхідність знань з хімії для вирішення повсякденних важливих проблем, розкрила роль вичення предмету в школі у формуванні світогляду, у вихованні належної поведінки людини у навколишньому середовищі. Використання вчителем ігрових форм навчання ("Хрестики-нулики", "Віриш-не віриш") сприяють розвитку пізнавального інтересу, полегшують вивчення матеріалу.

    ВідповістиВидалити
  3. Дуже гарний вчитель і фахівець, є змістовні уроки в неї, тому і стаття дуже вдала. Вчитель на уроці дуже багато методів використовує, а особливо в своїй роботі застосовує новітні технології. Дякую за досвід

    ВідповістиВидалити
  4. Зацікавити учнів у вивченні хімії можна тільки поєднанням різних сучасних технологій та активних методів навчання. Людмила Ростиславівна поділилась досвідом використання різних форм та методів навчання на своїх уроках.

    ВідповістиВидалити