вівторок, 16 грудня 2014 р.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДИРЕКТОРА МАЛОКОМПЛЕКТНОЇ ШКОЛИ

У статті розглядаються шляхи вдосконалення професійної компетентності директора малокомплектної школи на основі власної педагогічної діяльності, узгодженої діяльності директора та громадських організацій, організації самоосвітньої діяльності, через самовдосконалення та діалогічну співпрацю всіх учасників навчально-виховного процесу, перехід до моделі відкритої освіти на основі впровадження дистанційного навчання та інших інформаційних, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій.
Сільська малокомплектна школа – особливий феномен як у педагогічній теорії, так і в реальній практиці. Але вона в усі часи цінувалася народом і державою й була в центрі уваги громади. Адже сільська школа – це соціокультурний центр села, просвітницький осередок життя на селі, гарант прав дитини на якісну освіту, сучасне виховання  та соціальний захист. Така школа – це невелика кількість учнів, відсутність паралельних класів, нерівномірна наповнюваність класів або відсутність окремих класів зовсім; тут працюють вісім-дев’ять вчителів, які можуть викладати крім основного предмету ще 2-3 і більше не за фахом, посаду бібліотекаря, завгоспа, заступника, секретаря не передбачено, а їх функції виконує директор школи.  Вчитель малокомплектної школи - не вузькопрофільний фахівець, а майстер на всі руки: від глибокої професійної діагностики до ремонту приміщення простягаються його обов'язки. У такій школі не повністю задовільна матеріальна база та методичне забезпечення, відсутня спортивна зала, не вистачає навчальних класів, наочного приладдя для виконання практичних та лабораторних робіт. Немає телефону. З 5 учнів формується повноцінний клас . У класах обов'язково повинні бути сильні учні. Але якщо клас маленький, їх може не виявитися і тоді учитель, яким би майстром він не був, не здатний заповнити цю прогалину.
Невеликий різновіковий колектив створює умови для виховання і навчання молодших старшими. Можливість дітей різного віку спілкуватися один з одним, які у великій школі організувати дуже непросто, в малій вони виникають майже автоматично. Відносини між педагогами та учнями тут ближчі і тепліші, ніж у великих колективах. Кожного тут знають і люблять, всі один одному довіряють і допомагають. Особливості роботи в малокомплектній школі визначаються своєрідними умовами її існування. У свою чергу учні спілкуються з багатьма дорослими, розвиваються у тісному колективі дітей різного віку, тому їх відрізняє відкритість та демократичність.
Це, головна особливість організації навчальної та позаурочної роботи вчителя з різновіковим і нечисленним складом учнівського колективу. Разом з цим тут створюються передумови для індивідуалізації навчальної та виховної роботи, диференціації трудових і громадських доручень, взаємоповагу дітей.
Сільські школи працюють у специфічних умовах. Вони мають самобутні традиції, особливий характер навчальної і трудової діяльності. В умовах такої сільської малокомплектної школи директору важливо професійно підходити до запровадження нових форм управління школою, однією із яких є державно-громадська,  як провідний напрямок підвищення якості освіти, про що зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті  [1, 12]. Реалізація цієї парадигми вимагає залучення до управління всіх зацікавлених сторін, конкретних учасників освітнього процесу: керівників, учителів, батьків, представників громадських організації. У входженні нашого суспільства у глобалізований динамічний світ, у простір ринкових відносин значну роль відіграє рівень розвитку особистості, та освіченості, професійної компетентності. Якість професійної підготовки сучасного педагога визначається множиною компетентностей, якими він повинен досконало володіти. Свого часу В.О.Сухомлинський давав корисні поради вчителям малих шкіл, які зберігають свою актуальність і в наші дні: “Якщо ви працюєте в такій школі, вам не легко буде створити й зберегти навколо себе роками атмосферу багатого багатогранного духовного життя. А це – найголовніше, бо без високої культури – загальної і педагогічної – можна опуститися, зробити свою школу вкрай примітивною, відсталою. Якщо так трапиться, то тільки з вини самого педагога. У найвіддаленішому від центрів куточку може яскраво горіти вогник культури, думки, творчості – все це залежить тільки від вас. Усі ваші зусилля якраз і мають спрямовуватися  на те, щоб вогник цей горів дедалі яскравіше. Від цього значною мірою залежить освіченість, культура, знання ваших вихованців ” [2, 524].
Працюючи у такій школі, сучасний директор крім ґрунтовних знань з педагогіки, повинен добре володіти основами теорії управління соціально-педагогічними системами, філософії сучасної освіти, соціології, психології, правовими основами керівництва школою, знати основні інструктивні та методичні документи щодо санітарно-гігієнічних вимог до організації діяльності школи, бути добре обізнаним з чинними нормативно-правовими актами в галузі загальної середньої освіти, взаємодіяти з усіма учасниками навчально-виховного процесу, розв’язувати поставлені перед собою завдання.
Про компетентність свідчать показники ефективності управлінської діяльності директора школи. Вагомим показником управлінської діяльності директора - є створення оптимальних можливостей для досягнення поставленої мети школи, реалізації прав дитини, що проживає у сільській місцевості, на здобуття освіти, яка відповідає її інтересам, здібностям та можливостям, а за визначенням Є. М. Павлютенкова “... ефективність управлінської діяльності директора школи в широкому розумінні слова – комплексна характеристика реальних результатів діяльності з урахуванням відповідності результатів соціальному замовленню суспільства, концепції та завданням розвитку школи, а також з урахуванням ресурсних та часових обмежень” [3, 2].
Процес управління будується на діалогічній співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу. Це зумовлено тим, що на сучасному етапі освітянська галузь переорієнтовується на нову філософію, вихідним принципом якої є демократизація й гуманізація відносин, сучасна етика управління. Прийняття управлінського рішення, рівень внутрішкільного управління педагогічним процесом, результативність управлінської діяльності значною мірою залежить від професійної компетентності директора в умовах малокомплектної школи і вимагає усвідомленого, цілеспрямованого підходу та найголовніше особистої відповідальності.
Директор постійно повинен проявляти інтерес, професійний хист, наукову педагогічну майстерність, які спрямовані на удосконалення навчально-виховного процесу.
Сучасні концепції розвитку освіти в сільській місцевості вимагають від директора нового мислення, володіння навичками підприємницької діяльності, озброєння новітньою інформацією, досконалого володіння засобами аналізу, навичками проведення досліджень та економічних розрахунків, самовдосконалення та створення власної творчої траєкторії. Перехід до моделі відкритої освіти на основі впровадження дистанційного навчання та інших інформаційних, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій.
Спираючись на працю Л.І.Даниленко, директор школи і громадські органи  повинні узгоджено діяти у таких аспектах:
а) розробляти, приймати та реалізовувати нормативно-правові документи, які регламентують діяльність школи (статут школи, положення про громадські органи самоуправління, права та обов’язки батьків, режим роботи школи, розклад уроків, гуртків і ін.);
б) розробляти концепції розвитку школи;
в) залучати юридичних та фізичних осіб, які можуть надати школі допомогу;
г) розробляти спільні заходи, спрямовані на покращення навчально-виховного процесу (організація екскурсій, впровадження нових технологій, організація і проведення виховних заходів, позакласної роботи та ін..);
д) захищати школу від негативних впливів навколишнього середовища. [4,138].
Підсумовуючи сказане, можна зазначити, що за наявності високої професійної
компетентності керівника школи можливо сформувати колектив однодумців
серед педагогів, батьків, громадськості, спрямувати їхню діяльність на
розв’язання найважливіших проблем малокомплектної школи, що функціонує в сільській місцевості.
Бібліографія

1. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.:
Шкільний світ, 2001. – 12с.
2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори В 5-ти том. – Т.2. – С.524.
3. Павлютенков Є.М. Професійна компетентність директора школи //
Управління школою. – 2003. – № 7.– С.2-4.
4. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської
діяльності директора загальноосвітньої школи. – К.: Логос, 1998. – 138с.

4 коментарі:

  1. Дякую, що підняли таку непросту на сьогоднішній день проблему малої сільської школи. Непрості часи переживає сьогодні наша держава, але проблема сільської школи не повинна виходити з її поля зору. Творчого натхнення у Ваших починаннях

    ВідповістиВидалити
  2. Сучасний директор в малокомплектній школі - капітан круїзного лайнера тільки сам один за штурвалом. Адже сьогодні сільська малокомплектна школа очима шкіл гігантів – структура, яка не є взірцем для наслідування. Тільки завдяки ентузіастам і майстрам своєї справи в особі директорів які працюють в таких умовах і тримаються сільські нікому не потрібні школи. Адже ці директора в одній особі заміняють той арсенал працівників про яких не мріють, а якими керують. Тож, шановна Валентино Анатолівно, тримайте й надалі курс свого лайнера гідно. Успіхів Вам!

    ВідповістиВидалити
  3. Так, дійсно, проблема малої сільської школи існувала мабуть в усі часи, а на сьогодні є чи не найбільшою. Рівний доступ до якісної освіти потрібно забезпечувати усім дітям, чи то найрозвиненішому місті, чи у маленькому селі. Так як і процес становлення, розвитку, творчості учителя повинен проходити скрізь однаково. Звичайно можливостей у сільській школі менше набагато. Однак шляхи удосконалення своєї фахової майстерності можна шукати і знайти. Одним із них є мережа Інтернет, різні дистанційні форми роботи, створення віртуальних кабінетів, чи робота того самого блогу. Опускати руки не потрібно. У районному методичному кабінеті можна знайти постійну підтримку та скоригувати роботу самоосвіти вчителя.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У коментарі до статті йшла мова про відсутність заступників, завгоспів та інших штатних працівників у малокомплектній школі. Якщо брати до уваги якість знань учнів таких шкіл, то всі випускники 9-річної школи на сьогоднішній день навчаються й здобувають освіту: вчителя, медика, механіка, інженера, економіста, програміста. Якщо взяти показники випускників 11 класів, то здобувати освіту, нажаль, йдуть не всі випускники. Тож, на мою думку, тільки знання та професіоналізм вчителя, керівника, а не його сайт чи блог, допоможуть учням в отриманні знань.

      Видалити