вівторок, 16 грудня 2014 р.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ





У статті розкривається проблема функціонування й розвитку загальноосвітнього навчального закладу на науковій основі.


Особливого значення в системі управляння школи набуває питання функціонування й розвитку навчального закладу на науковій основі.
Адміністрацією школи розроблені і використовуються в практиці управлінської діяльності діагностико-аналітичні й моніторингові матеріали.
Поняття "моніторинг" увійшло в наше життя як необхідність. Слово "моніторинг" походить від лат. "монітор" - той, що попереджає, наглядає, нагадує. Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою.
Освітній моніторинг в школі здійснюється для управління якістю освіти на кількох рівнях:
-         учень (моніторинг навчальних досягнень),
-         учитель (моніторинг педагогічної діяльності),
-         навчально-виховний заклад (внутрішньошкільний або управлінський  моніторинг).
Проводячи педагогічний моніторинг, шкільна методична служба  не тільки зосереджується на обробці отриманої інформації, а практично  досягає своєї домінуючої функції – управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.
Для керівника, дуже важливо мати оперативну, об’єктивну інформацію про дійсний стан навчального процесу. За необхідності це дозволяє своєчасно здійснити методичну підтримку і внести необхідні корективи. Таку інформацію надають  регулярно здійснені моніторингові дослідження, які є хорошим інструментом аналізу різноманітних сторін навчального процесу. Вони дозволяють одержати реальну картину результативності нововведень, напрямів плану розвитку навчального закладу, від мети дослідження можна виділити найрізноманітніші напрями моніторингу. Однак найважливішим з них було і залишається визначення результативності навчального процесу.
Ідея моніторингу в Хмелівській ЗШ І-ІІІ ст.. – відстежити, скоригувати й отримати результат.
Завдання моніторингу в в Хмелівській ЗШ І-ІІІ ст. полягають у наданні методичної допомоги вчителям-предметникам, тобто виявленні кращого педагогічного досвіду роботи вчителів-предметників та рекомендації його до розповсюдження в педагогічному колективі.
Річний процес внутрішньошкільного моніторингу фіксує діяльність кожного учня та діяльність школи, спрямовану на досягнення мети, що стоїть перед ними, та містить три етапи:
  • вхідний (діагностичний);
  • проміжний (поточний;)
  • вихідний (підсумковий).
Діагностичний моніторинг проводиться в школі на початку навчального року і констатує якість освіти, набутої у попередніх класах (чи то підтверджує достатній і високий рівні знань, чи примушує замислитись над початковим і середнім рівнем). Навчальний рік розпочинається з аналізу діяльності школи за минулий рік: успішності учнів, результативності їх в конкурсах, змаганнях, олімпіадах…
Проміжний етап – це, по суті вся робота, яка планується на навчальний рік з метою підвищення якості знань з відповідного предмета. Вчитель передбачає перспективу роботи учня і надає йому вчасно фаховий супровід протягом навчального року під час вивчення будь-якої теми. А адміністрація має можливість проаналізувати успіхи та невдачі діяльності кожного класного колективу, координувати дії класного керівника, який виконує стимулюючу функцію якості освіти.
Однією з основних проблем школи є питання наступності у навчанні учнів школи І-П ступенів. Моніторинг успішності учнів 4-5 класів дає можливість побачити різницю в їх успіхах, проаналізувати причину спаду і внести корективи в навчально-виховний процес.
Моніторинг знань якості навчання учнів проводиться на протязі декількох років з метою виявлення рівня знань по класам, класів з поглибленим вивченням предметів, профільних класів, тенденцій та змін, які виявляються при переході з початкової школи до середньої ланки в старші профільні класи. Таким чином, такі моніторингові дослідження дозволять визначити якість навчання кожного індивідуума та вносити корективи в цей процес, з одного боку, а з іншого — дають можливість управляти якістю освіти. За їх допомогою вчитель одержує реальну картину навчальних успіхів учнів з предмета, робить висновки про успішність кожного з вихованців і має можливість вчасно коригувати свій педагогічний вплив на них.
Досвідчені вчителі, проаналізувавши помилки кожного учня і класу в цілому, розробляють план педагогічних корекційних дій і завдання для самоосвітньої діяльності кожного учня, залучають дітей до пошуково-творчої роботи з метою виявлення динаміки індивідуальних досягнень учнів.
Загальний аналіз моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів дозволяє зробити висновок , що в більшості класів  школи ІІ ступеню з кожним роком якість знань дещо знижується , що пояснюється багатьма чинниками :
-         віковими особливостями ,
-         введенням нових предметів ,
-         падінням мотивації до навчання та іншими.
Але в 9 класі вона підвищується, тому що у старшому шкільному віці основним мотивом навчальної діяльності, що спонукає дітей, стають перспективи навчання у ВНЗ, одержання професійних знань та інші цінності, не пов'язані безпосередньо зі змістом навчання.
Постійне спостереження за рівнем навчальних досягнень учнів дає можливість урізноманітнити аналітичний супровід НВП. На основі моніторингу рівня навчальних досягнень учнів проводяться різні види порівняльного аналізу:
за паралелями учнів;
за навчальними предметами; 
за рівнем навчальних досягнень.
Про ефективність праці вчителя можна говорити  тоді, коли її результати засвідчують, що вчитель зумів максимально реалізувати навчальний потенціал кожного зі своїх вихованців та об’єктивно оцінив їх навчальні досягнення.
Таким чином, другий етап моніторингу якості освіти з базових дисциплін важливий тим, що не тільки вносить корекцію в систему знань, але й організовує на самостійно-творчу роботу. Завдання будь-якого характеру націлюють учнів на самооцінку якості знань з предмета, спонукають до самовдосконалення та наштовхують на пошуки умов для реалізації особистості.
У системі моніторингу третій етап (вихідний або підсумковий) є наслідком навчально-корекційної, творчої, самостійної діяльності учнів і підводить до такого рівня якості освіти з базових дисциплін, з якими учень піде в подальше життя та буде виглядати в очах суспільства інтелігентною чи вбогою людиною.
Моніторинг діяльності школи щодо забезпечення результативності НВП включає в себе систему заходів, управлінських рішень, спрямованих на вирішення питань підвищення якості знань учнів, педагогічної майстерності.
Технології  моніторингу результатів навчання полягають в підвищенні навчальних досягнень шляхом  якісного та кількісного аналізу результатів навчання й ефективності управління процесом навчання на підставі впровадження моніторингу, який має бути планомірно здійснюваною низкою стратегічних і операційних дій, спрямованих на діагностику, контроль, оцінювання, прогнозування й удосконалення шкільної освіти.
Навчальні досягнення окремих учнів залежать від розвитку їх індивідуальних пізнавальних інтересів, ставлення до конкретного предмета чи конкретного вчителя, що також  враховується у процесі моніторингу ефективності праці вчителів. (Рейтинг вчителя серед колег, адміністрації, батьків, учнів.)
Проведення моніторингу якості викладання відповідних предметів у навчальному закладі має на меті аналіз стану викладання його, а також рівня компетентності учнів.
Здійснюючи контроль за станом викладання предмету, підводячи підсумки навчальних досягнень учнів за семестр, підсумкові результати моніторингових досліджень дозволяють простежити динаміку змін рівня навченості учнів із предметів  протягом навчального року, визначити позитивні тенденції, резерви, шляхи розв’язання проблем.
Моніторингові дослідження загальнонавчальних  умінь і навичок (якості навчальних досягнень) дають об’єктивну картину про результати навчальної діяльності, рівень об’єктивності оцінювання досягнень учнів, корегує  зусилля вчителів-предметників та класних керівників.
Проблема моніторингу педагогічної майстерності вчителя надзвичайно актуальна і важлива. Це розв’язання багатьох питань:
-  удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- повніше та ефективніше задоволення їхніх професійних запитів та потреб у системі методичної роботи;
- визначення сильних сторін учителя;
- планування шляхів і конкретних засобів їх закріплення та розвитку в індивідуальному стилі педагогічної діяльності.
Моніторинг успішної професійної діяльності вчителя не лише дає керівництву школи інформацію для роздумів і подальшого аналізу, а й сприяє визначенню напрямів та перспектив професійного зростання, зміцнення адекватної професійної самооцінки, позитивного самосприйняття й професійної комфортності педагога.
Він також дає змогу оптимально вирішувати проблеми атестації працівників, оскільки максимально усуває суб’єктивізм і упередженість оцінок адміністрації школи. Управлінський моніторинг у тому числі моніторинг професійної компетентності працівників школи  є неодмінною умовою ефективної системи управління.
Результати реалізації  моніторингових досліджень:
для адміністрації -
активізація діяльності всіх структур школи;
підвищення ефективності управління;
збереження іміджу школи;
використання механізмів і прийомів стимулювання діяльності педагогів.
Для учнів:
підвищення рівня навчальних досягнень учнів;
формування інформаційних, інтелектуальних та комунікативних компетенцій;
створення ситуації життєвого успіху в усіх сферах шкільної діяльності;
формування правової та громадської свідомості;
створення комфортних психолого-педагогічних умов;
підвищення показників фізичного та психологічного здоров’я.
Для батьків:
створення умов для задоволення потреб щодо отримання якісної освіти дітьми;
встановлення та зміцнення дружніх відносин між родинами учнів і школи;
створення умов для: задоволення інтересів і розвитку різноманітних здібностей школярів;
збереження та зміцнення здоров'я дітей;
виховання громадянина здатного до суспільного життя.
Для представників громадськості:
підвищення уваги та інтересу до проблем навчання і виховання у школі;
участь у вирішенні проблем навчання та виховання;
створення позитивного іміджу школи в соціумі міста, підвищення її конкурентоздатності.
Завдяки такому підходу до управління, сучасна школа, адаптується  до  нового середовища,  постійно  тримає  в  полі  зору  свій  імідж  та  систему  цінностей,  що  сприяє досягненню  якісно  нових  результатів  освіти.


5 коментарів:

  1. Творчих здобутків Вам, колего, на освітянській ниві. З повагою Туніченко В.А.

    ВідповістиВидалити
  2. Згодна з Вами, Майя Олексіївна, проводячи педагогічний моніторинг, шкільна методична служба не тільки зосереджується на обробці отриманої інформації, а практично досягає своєї домінуючої функції – управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.
    Дякую.

    ВідповістиВидалити
  3. Моніторинг в управлінні школою направлений на результативність. Ваша установа має позитивні результати, значить ви на правильному шляху. Успіхів у подальшому.

    ВідповістиВидалити
  4. Організація роботи на діагностичні основі дає виявити, ефективно застосовувати, доповнювати та розроблювати нові методи роботи. Діагностика забезпечує трикратне управління системою: прямий зв'язок, зворотний зв'язок, корекція прямого зв'язку, що значно підвищує ефективність управління.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, шановні колеги! Можу поділитися напрацюваннями з тим кого це цікавить.

      Видалити