понеділок, 15 грудня 2014 р.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ

         Один з основних і важливих пріоритетів соціальних якостей особистості - компетентність. Завдяки основним видам компетентностей вчитель початкових класів на своїх уроках розвиває творчі здібності дітей, формує особистість учня та забезпечує навички роботи з інформацією, дає можливість дітям вільно оволодівати знаннями і досвідом у різних сферах життя, сприяє засвоєнню способів фізичного,духовного та інтелектуального саморозвитку. Тому важливим завданням учителя початкової школи є формування компетентності як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів.

         Сьогодні, коли відбуваються значні зміни в освіті, особлива роль школи як освітнього середовища розвитку особистості. Мета вчителя – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, вільно орієнтуватися, мати прагнення до саморозвитку в соціумі. Одним із важливих пріоритетів соціальних якостей особистості є – компетентність.
         Компетентність – це здатність людини приймати рішення та нести відповідальність за їх реалізацію. Компетентність означає наявність знань про різні аспекти життя людини.
         Виділяють так звані ключові компетентності, які визначаються на основі провідних цілей загальної освіти, основних видів діяльності учня, які дозволяють йому оволодівати соціальним досвідом, формувати навички життя та діяльності в суспільстві.
         Основні види компетентностей учнів:
         Ціннісно-смислова (громадянська), пов’язана з ціннісними уявленнями учня:
·        здатність орієнтуватися в житті;
·        усвідомленням свого місця в ньому;
·        вибір цільових та смислових дій та вчинків;
·        прийняття рішень.
         Від цієї компетентності залежить програма життєдіяльності учня в цілому.
         Загальнокультурна компетентність, як коло питань у яких учень має бути добре обізнаним, мати знання та досвід певної діяльності:
·        особливості національної та загальнолюдської культури;
·        роль науки та релігії в житті людини;
·        культурологічні засади сімейних, суспільних явищ та традицій;
·        у сфері побуту та культурного дозвілля.
         Навчально-пізнавальна компетентність, сукупність компетентностей учня в сфері пізнавальної діяльності:
·        планування, аналізу, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності;
·        знання та вміння покладання цілі.
У межах цієї компетентності визначаються такі вимоги:
·        використання різних методів пізнання;
·        вміння розрізняти факти та володіти вимірювальними навиками.
Інформаційна компетентність, дає можливість формувати уміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати інформацію.
Ця компетентність забезпечує навички роботи учнів з інформацією.
Комунікативна компетентність, яка містить:
·        оволодіння мовами та способами взаємодії з людьми;
·        набуття навичок колективної роботи.
         Застосовуючи цю компетентність, учень здобуває навички та може вільно поставити запитання й дати повну відповідь на поставлене перед ним певне запитання; вести дискусію; відрекомендувати себе; написати листа.
         Соціально-трудова компетентність дає можливість учням оволодівати знаннями і досвідом:
·        у соціально-трудовій сфері;
·        у галузі сімейних стосунків;
·        у громадсько-суспільній діяльності.
         Компетентність особистісного самовизначення спрямована на:
·        засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку;
·        правила особистої гігієни;
·        турботу про власне здоровя.
         Важливим завданням початкової школи є формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Учитель, впроваджуючи в своєму досвіді компетентності, має керуватися такими правилами:
·        Памятати, що не навчальний предмет формує особистість учня, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.
·        На виховання активності не варто шкодувати часу.
·        Допомагати учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчати їх вчитися.
·        Привчати учнів думати і діяти самостійно.
·        Стежити за формою та висловленням думки.
·        Показувати учням перспективи їх навчання.
·        Вивчати і враховувати життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
·        Пояснювати, що кожна людина знайде своє місце у житті, якщо буде наполегливо навчатися всьому.
·        Заохочувати дослідницьку діяльність, практично доводити, що навчання є для них життєвою необхідністю.
         У процесі формування життєвої компетентності дуже важливим є молодший шкільний вік. Саме він є перехідною ланкою особистості.
         Впроваджуючи в свій досвід розвиток компетентностей, застосовую такі вправи:
·        мозковий штурм (доцільно провести з метою формування інформаційно-навчальних компетентностей);
·        Робота в парах типу: «Ти мені, я тобі» (відбувається формування комунікативних здібностей);
·        гра «Склади слово»:
o   Налпе – пенал
o   Нійліка – лінійка
o   Качру – ручка
o   Ванди – диван
·        інтелектуальна вправа «Мікрофон»(проводиться з метою формування соціально-комунікативних компетентностей).
         Виконуючи такі завдання, учні навчаються узагальнювати, систематизувати, виділяти істотне, правильно і чітко висловлювати свої думки.
         Розвиток компетентностей в учнів педагог може застосовувати на уроках читання, математики, природознавства, трудового навчання. Це дає гарний результат. На одному уроці можна використати понад чотири види компетентностей. Наприклад, в своїй роботі використовую на уроках читання одночасно навчальну компетентність при розчитуванні, роботі над прислів’ями, формуються комунікативні компетентності, з метою формування екологічної компетентності застосовую пізнавальні ігри. Створення «Асоціативного куща» доцільно проводити з метою формування навчальної, соціальної, когнітивної компетентностей: вміння аналізувати, узагальнювати, робити відповідні припущення і висновки, розвивати уяву, спостережливість, пам'ять, фантазію.
         Кожна дитина – особистість. А кожна особистість потребує творчого підходу, великого терпіння і любові від учителя. Для цього школа повинна бути маленькою державою.

Література

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі:монографія. – Запоріжжя:Просвіта, 2000.
2. Едігей В.Б. Вчися читати, малюк! – К.: Гранд, 1993.
3. Куріпка В.І. Навчальні ігри на уроках читання. 1 – 4 класи. – Харків: Видавнича група «Основа»: «Тріада +», 2008.
3. СеменовС.М. Дидактична гра як форма навчання. – К.: Радянська школа, 1989.
4. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково – методичний посібник\ О.І.Пометун, Л.В.Пироженко.

3 коментарі:

  1. Спостерігала за Вами під час участі в конкурсі "Вчитель року 2014" - активний, завзятий, креативний, компетентний педагог. Нехай іскорка Вашої педагогічної творчості горить і надалі й розпалює добро в серцях і душах Ваших учнів!

    ВідповістиВидалити
  2. Цікаво викладена думка. Бажаємо й надалі розвиватися та досягти своїх цілей.

    ВідповістиВидалити
  3. Молода, енергійна, подає надії.Бажаю успіху в усіх нових починаннях!

    ВідповістиВидалити