вівторок, 16 грудня 2014 р.

ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ ТА МЕТОДІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ АСТРОНОМІЇ

У роботі розглядаються деякі прийоми та методи застосування ІКТ та самостійних видів діяльності учнів під час вивчення шкільного курсу астрономії
Розвиток суспільства, інформаційних технологій потребують від школи формування компетентних фахівців, інтелектуально розвинених особистостей. Навчальна діяльність повинна не просто надати учням суму знань, але і сформувати рівень компетенції, основні складові якої:
-                      знання, уміння і навички, що набувають учні в процесі навчання, але це динамічна інформація, яка забезпечує вміння знайти головне, перевести в досвід власної діяльності. Компетентність проявляється як певний рівень грамотності, вона є наслідком саморозвитку учня, його особистісного зросту.
-                     вміння використовувати ці знання в конкретній ситуації. Компетентність сприяє особистісній самореалізації, знаходженню свого місця в світі, усвідомленню власної значимості.
-                     адекватне оцінювання себе, свого місця в житті, конкретних знань [3,C.18].
Метою своєї діяльності бачу навчити учня вчитися, привчаючи учнів думати і діяти самостійно. Формую в учнів комунікативні компетенції (співробітничати, надавати допомогу іншим, брати участь в роботі команди). Розвиваю інформативні компетенції (самостійно працювати з літературою, Інтернетом, аналізувати та відбирати інформацію, працювати з комп’ютером).  Намагаюсь розвити у учнів особистісне самовдосконалення (вміння аналізувати свої досягнення і помилки, критично оцінювати результати своєї діяльності).
Реальною формою реалізації компетентнісної моделі навчання є старша школа, яка передбачає новий рівень засвоєння знань, розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуальних та творчих здібностей.
Я переконаний, що інформаційні технології  - це один із важливих інструментів підвищення компетентності учнів на уроках природничого циклу (фізики, астрономії).
Велику роль для проведення сучасного уроку відіграє комп’ютер, який дозволяє вчителю досягти більш високого рівня наочності, дає можливість активізувати діяльність учнів. Так, наприклад, в процесі пояснення нового матеріалу використовую  відеофільми, відеофрагменти, свої презентації уроків. Використання комп’ютера також дозволяє об’єктивно виявляти рівень освоєння матеріалу, перевіряти знання учнів.
Основною проблемою викладання шкільного курсу астрономії є невелика кількість годин (0,5 год. на тиждень), під час якої треба доступно донести учням доволі значний об’єм інформації. Велику частину  астрономічних відомостей учні отримують при вивченні інших предметів природничого циклу (природознавство, фізика, біологія, географія), а також вивчають історичний шлях розвитку астрономії в курсі історії, тому в процесі  вивчення курсу природничих наук предмет астрономії є логічним завершенням дисциплін природничо-математичного циклу і  для його ефективного засвоєння учнями доцільно використання передових сучасних технологій та програмних засобів з навчальних предметів.
Значна за обсягом інформація про планети Сонячної системи успішніше засвоюється учнями при складанні бази даних про них у програмі Microsoft Office Access.             
Таблиця цієї бази містить елементи орбіт та фізичні характеристики планет: відстань до Сонця, тривалість року, період обертання навколо вісі, маса і залежна від неї наявність атмосфери, температурний режим, густина, кількість супутників, нахил до площини екліптики та характерні особливості і аналізуючи ці характеристики, учні можуть робити висновки про наявність на планеті умов для існування білкової форми життя, можливість її колонізації землянами в майбутньому, використання природних ресурсів для потреб земної економіки.
Аналогічна база даних створюється учнями при вивченні властивостей зірок: розмір зірки, колір, місце у діаграмі Герцшпрунга – Рессела, місце в еволюції, кратність, тощо [2,C.76].
         Для більш повного використання інформаційного поля учні мають можливість відвідати за допомогою мережі Internet віртуальні астрономічні обсерваторії, такі як Головна астрономічна обсерваторія НАНУ , Київська астрономічна обсерваторія, Львівська астрономічна обсерваторія та ін. У шкільному підручнику  завдяки таблиці «Астрономічні обсерваторії України та світу»  старшокласники можуть знайти інформаційні матеріали про сучасні наукові проблеми наукових досліджень, фото та відеоматеріали і навіть ключові проблеми, які вирішують вчені на сучасному етапі.
Сучасні  підручники, телебачення, газети, журнали та науково-популярна література сором’язливо не з’ясовують різницю між знаками  Зодіаку та зодіакальними сузір’ями. Пропоную учням скористатись віртуальним «Астрономічним календарем» для пошуку відмінностей між Зодіаком та зодіакальними сузір’ями.  Також з його допомогою учні визначають зоряні координати Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера та Сатурна і періодично наносять їх положення на зоряні карти, після чого намагаються знайти їх на зоряному небі. Вивчаючи закони Кеплера про орбіти планет та їх супутники, доцільно використати програмний засіб «Фізика в картинках» для з’ясування учнями залежності форми орбіти від початкової швидкості небесного тіла.
Крім застосування ІКТ важливе значення при викладанні астрономії мають самостійні та групові спостереження за небесними тілами та астрономічними явищами.
Цікавим спостереженням для учнів є знаходження висоти Сонця над горизонтом. З теорії їм відомо, що 22 березня та 22 вересня δ=0, 22 червня δ = 23030’ та 22 грудня δ = - 23030’. В інші дні завдяки спостереженням за тінню від Сонця учні знаходять цю висоту за формулою δ = h +φ – 900. Якщо від гномона, висота якого Н, тінь дорівнює l, то tg h=H/l i h = arctg(H/l), тобто δ = arctg(H/l) +φ – 900. У розрахунках дітей за тиждень Сонце весною піднімається на 10 40, а восени опускається на стільки ж нижче екватора, отже висота Сонця над горизонтом у нашій місцевості знаходиться у межах від 180 взимку до 640 влітку.
Вивчаючи розділ «Елементи практичної астрономії», залучаю учнів до виконання групових та практичних завдань по знаходженню географічних координат місцевості. У практиці для знаходження географічної широти застосовую методи:
·        за вимірюваннями висоти Полярної зірки;
·        за геодезичними даними із довідників;
·        за супутниковими картами з інформаційної мережі.
Географічну довготу знаходимо:
·        за спостереженням за рухом Сонця, застосовуючи рівняння часу;
·        за геодезичними даними із довідників;
·        за точними вимірюваннями на географічній карті [1,C.37].
Учень працює в зоні актуального розвитку тоді, коли розв’язує навчальні задачі в межах засвоєного ним навчаль­ного матеріалу. Проте, зараз треба пра­цювати на завтрашній день учня, тобто працювати в зоні його найближчого розвитку. Це означає, що учень має працювати над навчальними задачами, які він ще не спроможний розв’язати са­мостійно, але за незначної допомоги вчителя або своїх товаришів він таким задачам дає раду.
Разом з тим об’єктивним фактором є те, що різні учні мають різні зони актуального і найближчого розвитку. Саме тому в умо­вах класно-урочної системи треба здійснювати рівневу диферен­ціацію, використовувати групові й індивідуальні форми роботи, виділяючи типологічні групи учнів, які мають приблизно одна­ковий рівень загального розвитку, навченості, темпу[4,C.48].
Нарешті пропоную учням, використовуючи мережу Internet підготувати повідомлення про результати досліджень, отримані з позаземного телескопу «Кеплер», новітні знахідки планетних систем у інших зірок, а також проблеми пошуку позаземних цивілізацій. Велику увагу приділяю самостійним астрономічним спостереженням учнів за рухом Сонця, Місяця та інших небесних тіл.
Таким чином, підбиваючи підсумки, можна сказати, що формування компетентної особистості впливає на рівень досягнень учнів, її необхідно розвивати, щоб у суспільстві сформувалось нове ставлення до учня як до компетентної розвинутої особистості.
Література
1.                Воронцов – Вельямінов Б.О. Енциклопедичний словник юного астронома. К.: Знання України, 2006. – 327 с.
2.                Климнишин І.А. Перлини зоряного неба. К.: Рад. школа 1999. – 143с.
3.                Рудь М. Компетентнісний підхід в освіті. Вісник Львівського університету. Серія: Педагогіка, 2006р. Вип. 21, ч. 1. – С.16-21.
4.                "Життєва компетентність особистості" науково-методичний посібник за редакцією Л.В. Сохань, 2003р. – С.47 – 49.

3 коментарі:

  1. Не дуже багато вчителів спроможних викладати астрономію. А Юрій Іванович закоханий у цей предмет. Незабутні шкільні роки, коли 10 Б клас на чолі з Юрієм Івановичем вечорами вивчали зірки на небі. Мені подобаються Ваші методи викладання. Деякі я використовую на своїх уроках.Дякую за все!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже добре,що Ви взяли участь у конференції і поділились власним досвідом, який містить дуже цікаві ідеї та погляди на викладання астрономії. Дякую за матеріал!

    ВідповістиВидалити
  3. Юрію Івановичу! Дуже дякую за участь у конференції. Я також переконана, що інформаційні технології - це один із важливих інструментів підвищення компетентності учнів на уроках природничого циклу (фізики, астрономії). А сучасний урок астрономії, на мою думку, без ІКТ провести взагалі не можливо.

    ВідповістиВидалити