вівторок, 16 грудня 2014 р.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ - ФІЛОЛОГА


У статті  розглядаються деякі аспекти розвитку професійної компетентності вчителя української мови, проводиться детальний аналіз основних складових професійної компетентності вчителя-філолога.
Постановка проблеми. Основні шляхи модернізації професійної освіти в Україні неможливе без урахування її мети – формування компетентного, висококваліфікованого конкурентоспроможного спеціаліста, який буде відповідати міжнародним вимогам і стандартам якості. Роль у цьому процесі відігріють учителі-практики, «які покликані забезпечувати ефективну діяльність загальноосвітнього закладу, де цілеспрямовано виховується й розвивається особистість, а це відповідно підносить рівень вимог держави й суспільства до особистісно-професійного розвитку педагогів. Цим значною мірою визначається успішність виконання соціального замовлення держави й потреб суспільства щодо підготовки компетентних, спеціалістів» [2, с. 8]. Тенденція розвитку професійної освіти на сучасному етапі, залучення її до загальних цивілізаційних процесів знайшли відображення в реформуванні вищої педагогічної освіти, яка відіграє важливу роль у формуванні економічного, інтелектуального, морального й культурного потенціалу сучасного суспільства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження в цьому напрямку здійснили українські науковці: Н. М. Бібік, Н. А. Глузман, В. В. Крижко, О. І. Локшина, В. І. Луговий, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, Л. Л. Хоружа, зарубіжні вчені В. І. Байденко, Е. Ф. Зеєр, І. О. Зимня, Г. І. Ібрагімов, Дж. Равен, А. В. Хуторський.
Мета дослідження: компетентність сучасного вчителя – філолога.
Матеріал дослідження. Професійна компетентність учителя передбачає залучення до загального культурного світу цінностей, і саме в цьому просторі людина реалізує себе як спеціаліст, професіонал, тобто людина, яка володіє не тільки достатнім обсягом знань, але й здатністю до самоосвіти» [3, с. 39]. Професійна компетентність вчителя - це сукупність знань і вмінь, які визначають результативність професійної праці; комплекс професійних знань і професійних значущих особистісних якостей; прояв єдності професійної та загальної культури. На сучасному етапі розбудови системи педагогічної освіти в Україні, нагальним є розроблення проблеми розвитку професійної компетентності вчителів-філологів, проте лишається невизначеним зміст поняття «професійна компетентність учителя української мови та літератури» як педагогічної категорії. Оцінити професійну компетентність учителя-філолога можна через систему сформованих предметних та через не прив’язаних до навчальних факторів, що відображаються в інтелектуальній, комунікативній, інформаційній, суспільно-політичній та особистісній сферах. Сучасний учитель достеменно повинен вести пошукову, науково-дослідницьку соціальну, культурно-просвітницьку діяльність. За працями Олени Миколаївни Семеног, професійна компетентність учителя української мови та літератури – це «інтегральна особистісна якість, що включає педагогічну, психологічну, лінгвістичну, мовну, комунікативну, фольклорну, літературну, методичну, інформаційну, дослідницьку компетенції й виявляється на високому рівні готовності філологів до педагогічної діяльності» [5, с.38]. І. Й. Халимон стверджує, що професійна компетентність учителя-філолога є « результат оволодіння фахівцем професійною компетенцією – загальнокультурною, педагогічною, психологічною, навчально-пізнавальною, комунікативною» [7, с.15]. Таким чином, опрацювання сучасного стану вивчення проблеми видів професійної компетентності вчителя-філолога дає підстави для виокремлення вагомих для дослідження видів професійної компетентності вчителя української мови та літератури, а саме: педагогічної, психологічної, лінгвістичної, комунікативної, інформаційної, методичної, культурологічної.
Педагогічна компетентність учителя-філолога, на думку О. О. Анісімової, Л. М. Мітіної, Г. В. Мітіна – це « гармонійне поєднання предмета, методики й дидактики викладання, умінь і навичок (культури) педагогічного спілкування, а також способів і прийомів саморозвитку, самовдосконалення», за визначенням А. О. Трофименко – « категорія педагогічної науки та особистісної інтегративної характеристики суб’єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок навчальної діяльності, має певний досвід її організації й аналізу результатів із визначенням напрямків вдосконалення» [6, с. 18]. Підвищення ефективності навчання, створення сприятливих умов для викладацької та навчальної діяльності актуалізують проблему професійної компетентності вчителя-філолога в галузі психології. В основі психологічної компетентності – знання загальної та вікової психології, психічних процесів, уміння визначати рівень і мотиви розвитку особистості й позитивно впливати на вдосконалення спеціаліста.
На думку Є. О. Варбана, психологічна компетентність у широкому плані охоплює вміння: адекватно оцінити власні здібності, можливості, психологічні особливості; вибрати найефективніші варіанти поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні життєві ситуації [1]. Особливу увагу треба приділити розробці таких прийомів педагогічної діяльності, які сприятимуть становленню компетентних учителів-словесників. Важливу роль у цьому завданні відіграє процес формування лінгвістичної, або мовної, компетентності, який є невід’ємною складовою професійної діяльності вчителя-філолога. Знання вчителем новітніх технологій, методики викладання філологічних предметів, його практичний досвід і творчість, ділове співробітництво сприяють не тільки формуванню й розвитку учнівської лінгвістичної компетентності, а й удосконаленню та підвищенню мовної й комунікативної культури вчителя. Лінгвістична компетентність учителя-філолога передбачає засвоєння знань з української мови як знакової системи, її розвиток, будову та функціонування, збагачення індивідуального лексичного запасу й граматичної будови мови, формування здатностей аналізувати та оцінювати мовні факти, володіння орфографічними й орфоепічними нормами. На думку С. І. Корнієнко, лінгвістична компетентність може включати осмислення зв’язків між різними лінгвістичними науками, історію літературної мови, правописні реформи, вміння працювати з орфографічними словниками тощо. Отже, лінгвістична компетенція – це здатність розпізнавати, називати й визначати лінгвістичні поняття, оперувати лінгвістичними фактами з фонетики, морфології, лексикології, синтаксису й стилістики, оволодівати нормами вимови, правопису й пунктуації [4]. Учитель-філолог має бути взірцевим користувачем української мови, який не має права на мовні помилки; вербальні засоби, якими послуговується філолог, стають показником його справжньої інтелектуальної лінгвістичної культури. Тому, на мою думку, лінгвістична компетентність учителя-філолога, набуває державної ваги, бо  педагог під час виконання своїх безпосередніх обов’язків виступає в різних комунікативних ролях, тому високий рівень його лінгвістичної компетентності є невід’ємною умовою ефективної діяльності навчальних закладів. Ще однією важливою складовою професійної компетентності вчителя української мови та літератури є комунікативна компетентність, яка виявляється у свідомому спілкуванні між людьми, що формується й актуалізується в умовах безпосередньої людської взаємодії. Тобто,  під комунікативною компетентністю розуміємо здатність особистості будувати власну мовленнєву поведінку відповідно до реальних ситуацій спілкування, передусім професійного. Компетентний учитель української мови та літератури має бути повноцінною професійною особистістю, яка володіє не тільки системою спеціальних знань, умінь і навичок, а й здатністю діяти в конкретній життєвій ситуації, будувати комунікацію з іншими людьми, здійснювати нормативну мовленнєву діяльність, а саме: мислити, вміти говорити, аналізувати прочитане, реалізувати мету наміру.
Учитель-філолог має бути компетентним у сфері застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для оптимізації професійної діяльності та змоги навчати учнів адекватно діяти в інформаційному суспільстві. Актуальність цієї проблеми зумовлює активну увагу вчених до її дослідження (М. І. Жалдак, Л. А. Карташова, Г. В. Монастирна, О. В. Нікулочкіна, Л. Є. Пєтухова, О. Б. Птущенко). Необхідною умовою інформатизації педагогічної діяльності вчителя-філолога є використання сучасних інформаційних й комунікаційних технологій, проявляючи наявність ІКТ-компетентності, забезпечуючи вчителеві можливість успішно продовжувати освіту протягом усього життя та використовувати набуті вміння у своїй професійній діяльності. Детальніше треба зупинитись на особливостях методичної компетентності вчителя української мови та літератури. О. М. Семеног доводить: « Це самостійна система з власним змістом, функціями, будовою, яка забезпечується вивченням циклу навчальних дисциплін (методики викладання української мови, української літератури, участю в науково-дослідній і науково-методичній роботі та педагогічній діяльності [5]. Основу методичної компетентності складають знання методологічних і теоретичних основ методики навчання мови, концептуальних основ, структури й змісту засобів навчання, вміння застосовувати мову в педагогічній діяльності, виконувати професійно-методичні функції. Актуальною проблемою сучасної освіти є усвідомлення потреби нової гуманістичної парадигми навчання, яка формує особливу атмосферу естетичного й етичного ставлення до людей, ставить за мету формування такого спеціаліста української мови та літератури, рівень підготовки якого гармонійно поєднує освіченість, професіоналізм, духовність, моральну вихованість, розвиток особистості вчителя у відповідності з духовними цінностями національної та загальнолюдської культури. Саме тому, обов’язковою складовою професійної компетентності філолога є формування культурологічної компетентності, яка передбачає усвідомлення мови як форми вираження національної культури, взаємозв’язку мови та історії українського народу, національно-культурної специфіки української мови та української мовної поведінки, формування мовної картини світу, оволодіння національно-маркованими одиницями мови, українським мовним етикетом, культурою міжнаціонального спілкування.
Висновок. Конкретизуючи підсумки теоретичних напрацювань із проблеми змістового наповнення поняття «професійна компетентність учителя рідної мови», робимо узагальнення визначень складових професійної компетентності вчителів-філологів, що дає змогу сформулювати такі теоретичні пропозиції:
1. Сутність розвитку професійної компетентності вчителя-філолога полягає в засвоєнні особистістю професійних ролей учителя та вихователя на основі поглиблення знань, умінь, розвитку професійної мотивації для забезпечення творчої самореалізації в педагогічній діяльності, де особистість учителя-філолога характеризується його професійною спрямованістю.
2. Професійний філолог має вміти аналізувати й готувати навчальний матеріал, який вимагає від педагога лінгвістичної компетентності (опанування знань про лінгвістику як науку, загальних відомостей про мову; перевірка знань і вмінь із фонетики, лексикології, граматики, синтаксису тощо); культурологічної компетентності, що включає відомості про мову як національно-культурний феномен; педагогічної компетентності (усвідомлення ролі вчителя, конструювання власного педагогічного досвіду); психологічної компетентності, яка охоплює вміння оцінювати здібності, можливості, психологічні особливості; комунікативної компетентності (вміння правильно користуватися вербальними й невербальними засобами в процесі спілкування); методичної компетентності (володіння дидактичними методами й прийомами та вміння застосовувати їх у процесі навчання); інформаційної компетентності(набуття й переробка інформації в професійно-педагогічній діяльності).
3. Джерелом професійної компетентності вчителя української мови та літератури виступають особливості освітньої підготовки в педагогічному ВНЗ, упровадження державних освітніх стандартів вищої професійної та середньої загальної освіти, тенденції модернізації сучасної освіти та ін. Професійною компетентністю учителя є компонент особистості педагога, творчий чинник, здатний пробудити душу учня, це є і метою, і результатом педагогічного впливу системи освіти на особистість учителя.
                                                       Література
1. Варбан Є. О. Стратегії подолання життєвих криз в юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Є.О. Варбан. – К., 2009. – 20 с.
2. Клокар Н. І. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого підходу: монографія / Н. І. Клокар. – К. : Либідь, 2010. – 528 с.
3. Коновалов О. Ю. Методологічні аспекти розвитку інформаційно-програмного і програмно-методичного забезпечення навчального процесу / О. Ю. Коновалов // Нові технології навчання. – 2000. – № 31. – С. 39–45.
4. Корнієнко С. І. Сутність і основні характеристики лінгвістичної компетентності майбутніх учителів болгарської мови / С. І. Корнієнко // Педагогічні науки. – Вип. 4. – Бердянськ, 2009. – С. 161–165.
5. Семеног О. М. Система професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури (в умовах педагогічного університету): дис. ... доктора пед. наук: спец. 13.00.04  «Теорія і методика професійної освіти»/ О. М. Семеног. – К., 2005. – 476 с.
6. Трофименко А. О. Формування навчальних компетентностей у майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / А. О. Трофименко. – Тернопіль, 2008. – 22 с.
7. Халимон І.Й. Формування професійної компетентності вчителя з другої спеціальності «Іноземна мова»: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / І. Й. Халимон. – Житомир, 2009. – 20 с.

11 коментарів:

  1. Прекрасно, коли у вчителю гармонійно поєднується сукупність знань з предмета, методики, дидактики, культура педагогічного спілкування, а також прийоми саморозвитку та самовдосконалення. Такі педагоги завжди успішні.

    ВідповістиВидалити
  2. Сказане створює цілісний портрет учителя - словесника, який потрібен учням, освіті і державі

    ВідповістиВидалити
  3. Підтримую позицію автора. Дійсно, розробка підходів до виявлення особистісних компетенцій учасників освітнього процесу в умовах школи стає частиною інноваційного процесу

    ВідповістиВидалити
  4. Згоден ІКТ - компетентність учителя є однозначною необхідністю на сучасному етапі розвитку педагогіки.

    ВідповістиВидалити
  5. компетентний учитель несе в школу дух, відкриває очі на правду, прищеплює юнним душам справді прекрасне, що, без сумніву, озоветься в нашій молоді завтра

    ВідповістиВидалити
  6. Я погоджуюсь із думкою автора статті. Я вважаю, що педагогічна компетентність учителя-філолога - це цілеспрямованість, креативність, самостійність, комунікативність, здатність учителя сприймати й аналізувати особисто значущі аспекти філософських проблем, пов"язаних із зферою майбутньої педагогічної діяльності. Під філологічною компетентністю маємо на увазі знання історії й культури, країнознавчі знання, уміння зіставляти та протиставляти мовні явища, відокремлювати в прочитаному або почутому головні ідеї та опорні поняття.

    ВідповістиВидалити
  7. Повністю погоджуюсь з теоретичними пропозиціями автора статті, адже сьогодення вимагає від педагога високого рівня компетентності.

    ВідповістиВидалити
  8. Цілком погоджуюся. Щоб бути компетентним фахівцем, необхідно заглибитись у проблеми освіти, про які останнім часом усі говорять.

    ВідповістиВидалити
  9. Автор статті підкреслює, що в наведеній моделі досвід розглядається як вища ступінь компетенції. Абсолютно з цим згодна, бо досвід передбачає одночасно розуміти, пояснювати і діяти в сфері компетенції.

    ВідповістиВидалити
  10. Кваліфікований , компетентний, знаючий, творчий ... філолог - справжній скарб для сучасної школи. Так, на мою думку, саме філолог, адже фундамент успішного навчання закладається в першу чергу з уміння грамотно писати, висловлювати свої думки, вести документацію тощо. Ознайомившись із матеріалом статті ще раз у цьому переконалася.

    ВідповістиВидалити
  11. Якщо ти віднайдеш у своєму серці турботу про когось іншого, ти досягнеш успіху. Дякую колегам за підтримку.

    ВідповістиВидалити