ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРА СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Сучасній освіті потрібен керівник нової генерації: лідер, менеджер, експерт. Процес професійного становлення менеджера навчального закладу є надзвичайно складним, але поступово набуває значення вирішального фактора впливу на якість освіти в цілому. Стиль керівництва, дії керівника освітнього закладу, управлінська культура визначають ефективність його професійної діяльності та, як наслідок – якість освітніх послуг.

Для системи освіти особливого значення набуває проблема професійного становлення менеджерів навчальних закладів. Нові запити суспільства вимагають наукового аналізу особистісних і професійних якостей керівника навчального закладу, мотивів управлінської діяльності тощо.

Варто зазначити, що рівень професійної компетентності керівника значною мірою впливає на підвищення конкурентоспроможності та привабливості освітніх послуг. Зважаючи на це, пріоритетними завданнями перед сферою освіти, як зазначається в Національній доктрині розвитку освіти та Законі України «Про загальну середню освіту» є розвиток людського потенціалу, забезпечення нового рівня якості підготовки спеціалістів, формування високоосвіченої особистості. Специфіка управління школою, на відміну від інших підприємств і установ, зумовлює визначення пріоритетного завдання: формування особистісних і професійних якостей менеджерів навчального закладу, розширення можливостей цього процесу за рахунок підсилення його цілісності, педагогічного аналізу функцій та особливостей їхнього професійного становлення.

Поняття «культура управлінської праці» містить такі різновиди: загальнолюдська культура, культура політична, правова, естетична та педагогічна (з її багатьма відтінками залежно від типу та специфіки навчального закладу). Сучасність вимагає від керівника ЗНЗ високого рівня професійних знань і вмінь, позитивного досвіду педагогічної діяльності, таких особистісних якостей, як організованість, переконливість, наполегливість, відповідальність, впевненість у власних діях, винахідливість, висока моральність, толерантність, гуманність, справедливість, оптимізм, прагнення самовдосконалення тощо.

Серед професійних знань необхідно виділити: знання сучасних теорій та моделей освітнього менеджменту, інноваційних технологій, стилів управління, методів підвищення ефективності керівництва та якості освітніх послуг, основних принципів менеджменту в освітніх організаціях тощо. Професійними уміннями, у даному випадку, виступають: установлення ділових контактів, організація та планування діяльності навчального закладу, управління конфліктами, делегування повноважень, створення спеціальних умов для повноцінного розвитку педагогічного персоналу й учнівського колективу, прийняття управлінських рішень тощо. Важливим є взаємозв'язок професійних і особистісних якостей керівника навчального закладу .

Отже, ключовими у цій схемі є професійні й особистісні якості керівника, які визначають його здатність оптимально використовувати свої знання і вміння, що реалізуються у функціях професійної діяльності. Зазначимо, що під функціями професійної діяльності керівника навчального закладу ми розуміємо відокремлені напрями керівництва, які повинні бути забезпечені управлінськими діями. Основними функціями вважаємо: організацію, планування, координацію, прогнозування, прийняття та виконання управлінських рішень, регулювання та коригування роботи закладу, активізацію та мотивацію педагогічної діяльності, контроль і корекцію навчально-виховного процесу.

Реалізація функціональних обов'язків менеджера навчального закладу передбачає застосування спеціальних прийомів та способів керівництва, які у процесі здійснення професійної діяльності стають неповторним та індивідуальним стилем кожного керівника. У свою чергу, саме стиль керівництва, дії керівника, його культура спілкування визначають ефективність професійної діяльності менеджера, та, як наслідок – якість освітніх послуг.

Професійна діяльність керівника школи вимагає спеціальної підготовки, професійної компетентності, управлінської культури. Управлінська компетентність як основа професійної діяльності керівника ЗНЗ характеризується особливостями усвідомлення поведінки та діяльності підлеглих, безпосередньо впливає на організацію співробітництва працівників у досягненні загальної мети.

Важливою є думка науковців про доцільність розглядати професійну компетентність керівника школи як цілісну, інтегративну особистісну властивість. Ідеться про суб'єкт управління, який, звісно, може бути не тільки індивідуальним, а й груповим, – про директора, заступника або заступників директора. Слід також пам’ятати, що управління є сферою діяльності, яка за своїм значенням і специфікою ніколи не розглядалась як професійна. Управлінцями завжди працювали вузькі спеціалісти різних галузей, які не мали спеціальної підготовки. А від рівня управління залежить і ефективність виробництва, і задоволення потреб суспільства, зокрема й освітніх. В умовах реформування освіти професіоналізм управлінців стає вирішальним фактором.

Спеціальна підготовка керівного складу освіти є сьогодні проблемою надзвичайно актуальною. Керівники навчальних закладів, працівники органів управління освітою здебільшого не мають відповідної професійної підготовки до управління, хоча вони є висококваліфікованими фахівцями з різних учительських спеціальностей. Отже, причини невідповідності реального рівня управлінської культури керівників навчальних закладів необхідному для ефективного управління криються саме у відсутності професійної освіти. У закладах освіти практично ще немає менеджерів. Є формальні управлінські одиниці в особі директора, його заступників і педагогів. Але проблема зміни командно-адміністративного менталітету в освіті на менеджерський уже є актуальною. Для діючого керівника школи та педагога така трансформація може здійснюватися лише в межах спеціальної підготовки в умовах післядипломної освіти.

Сьогодні дуже важливо, щоб підготовка високопрофесійних керівних кадрів відповідала інтеграційному критерію, в основі якого знаходяться: педагогічна й менеджерська майстерність, комунікативна компетентність та нові технології. Саме ці критерії є орієнтиром у підготовці майбутнього керівника навчального закладу, оскільки освіті потрібний керівник нової генерації: лідер, менеджер, експерт.

Важливим напрямком підготовки майбутніх керівників може бути формування Школи резерву для майбутніх керівних кадрів, в якій будуть навчатися амбітні працівники із задатками й прагненнями до керівної роботи. Важливою особливістю роботи з резервом може бути навчання за спеціальними програмами, а також організація самоосвітньої діяльності слухачів. І такий зміст роботи сприятиме їх професійному зростанню.

Отже, робота з резервом керівних кадрів повинна стати запорукою успішної діяльності майбутнього керівника навчального закладу, який отримає спеціальну підготовку до моменту призначення на посаду, а не в процесі перебування на посаді. Навчання в школі резерву повинно стати потужним стимулом і чинником професійного розвитку. Через розвиток особистісних і професійних якостей, через набуття спеціальних знань і вмінь, позитивного педагогічного й управлінського досвіду, формування індивідуального стилю керівництва, розвиток організаційної культури відбувається процес професійного становлення висококваліфікованого менеджера навчального закладу.

Література

1.     Бойко І.І. Професійна компетентність керівника закладу освіти як складова його професійної культури / І.І.Бойко // Педагогічний дискурс. – 2008. – № 5. – С. 8–14.

2.     Васильченко Л. Управлінська культура керівника школи в системі післядипломної педагогічної освіти / Л. Васильченко [Електронний ресурс] // Oсвітa.ua (Вид-во «Плеяди»), 2008. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/ manage/1181/.

3.     Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління школою : наук.-метод. посіб. / Гуменюк В.В. – Хмельницький : АВК, 2003. – 51 с.

4.     Жосан О.Е. Інноваційна діяльність гімназії. З досвіду роботи гімназії № 9 Кіровоградської міської ради / О.Е. Жосан. – Кіровоград : КОІППО ім. В.Сухомлинського, 2007. – 70 с.